Справа № 755/22353/25
Номер провадження 2/749/271/26
(заочне)
25 травня 2026 року місто Сновськ
Сновський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Павленко В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Сновськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: орган опіки і піклування - Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області, служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
18.11.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги вмотивовані тим, що шлюб між сторонами, зареєстрований 13.12.2022 р., було розірвано рішенням суду від 08.10.2024 р. Дитина постійно проживає з матір'ю, тоді як батько повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: не спілкується з сином, не бере жодної участі у його вихованні та не виходить на зв'язок. Крім того, відповідач злісно ухиляється від матеріального утримання дитини: рішення суду від 23.10.2023 р. про стягнення аліментів не виконує, а відкрите виконавче провадження № 73637089 результатів не дало, що підтверджується довідками про неотримання аліментів від жовтня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.11.2025 р. справу передано за підсудністю до Сновського районного суду Чернігівської області.
Справу передано головуючому судді 05.02.2026 р.
09.02.2026 р. отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 09.02.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.03.2026 р. Витребувано від органу опіки і піклування - Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано від Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації письмовий висновок щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
06.03.2026 р. від Служби в справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла відповідь, зареєстрована за вх. № 1243, в якій зазначено, що наразі Служба в межах компетенції опрацьовує матеріали для надання суду відповідного висновку. Вказаний висновок буде скеровано до суду після розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дітей.
09.03.2026 р. від органу опіки та піклування - Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області надійшла відповідь, зареєстрована за вх. № 265, в якій зазначено, що у зв'язку з неможливістю зустрітися із відповідачем та провести відповідну роботу з ним на сьогоднішній день немає можливості підготувати висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 09.03.2026 р. відкладено підготовче засідання до 02.04.2026 р. з метою повторного виклику відповідача.
02.04.2026 р. від Служби в справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла інформація, зареєстрована за вх. № 1748, в якій зазначено, що наразі Служба в межах компетенції проводить роботу для надання до суду висновку. Даний висновок буде направлено до суду після розгляду питання на комісії з питань захисту прав дитини. 02.04.2026 р. питання виноситься повторно, оскільки рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.03.2026 р. перенесено розгляд питання через неявку батька, ОСОБА_2 , який був повідомлений про дату та час засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, проте на засідання комісії не з'явився, причини своєї неявки не повідомив.
02.04.2026 р. від органу опіки та піклування - Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області надійшов висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за вх. № 372.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 02.04.2026 р. закрито підготовче провад ження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026 р.
17.04.2026 р. від Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, зареєстрований за вх. № 2052.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 28.04.2026 р. відкладено розгляд справи до 25.05.2026 р. з метою повторного виклику відповідача.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися. Повідомлялися про день, час та місце розгляду справи належним чином. Відповідач повідомлений в тому числі шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судова влада України.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 25.05.2026 р. здійснено перехід до заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 19).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08.10.2024 р. у справі № 755/11480/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а. с. 16-18).
Згідно довідки № 3004-7001828159 від 05.07.2023 р. та довідки № 3004-5002302204 від 07.11.2022 р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній зареєстрований разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 23-24).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23.10.2023 р. у справі № 755/10890/23 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дружини 3000 грн, починаючи з 26 липня 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10-13).
Згідно з довідками про неотримання аліментів від 09.06.2025 р. № 27.3-24/9271, від 09.10.2025 р. № 27.3-24/14130 та від 22.10.2025 р. № 27.3-24/14308, позивач дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_2 за період з 26.07.2023 р. по 30.09.2025 р. у межах виконавчого провадження № 73637089, відкритого 19.12.2023 р. (а. с. 20-22).
26.02.2026 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а. с. 52).
З висновку органу опіки та піклування Сновської міської ради від 02.04.2026 р. № 01-06/891 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що дитина проживає в м. Києві з матір'ю, ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу батьків у жовтні 2024 року.
Попри наявність заборгованості зі сплати аліментів та відкрите виконавче провадження, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було заслухано позицію батька. ОСОБА_2 проти позбавлення його батьківських прав категорично заперечує та стверджує, що надавав колишній дружині кошти готівкою, має щире бажання спілкуватися з сином, проте мати чинить йому перешкоди й не відповідає на дзвінки.
Керуючись ст. ст. 155, 157, 164 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, а також беручи до уваги правові позиції Верховного Суду при розгляді справ цієї категорії та діючи виключно в інтересах дитини, Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області як орган опіки та піклування дійшла висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 (а. с. 73-74).
Як вбачається з висновку Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.04.2026 р. № 102-2193, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Висновок вмотивовано тим, що після розірвання шлюбу батьків у жовтні 2024 року дитина проживає з матір'ю, ОСОБА_1 , та її чоловіком у місті Києві, де для неї створено належні житлово-побутові, виховні та медичні умови. Мати та її чоловік беруть активну участь у житті дитини, опікуються її дошкільною освітою та здоров'ям, тоді як батько повністю самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не відвідує сина та не цікавиться його розвитком. Крім того, ОСОБА_2 систематично ухиляється від матеріального забезпечення дитини, внаслідок чого станом на 01.02.2026 р. утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 94064, 15 грн. За фактом несплати аліментів за період з 26.07.2023 р. по 01.04.2026 р. на батька було складено протокол за ч. 1 ст. 1831 КУпАП та судом призначено 200 годин суспільно-корисних робіт, які він не виконав. Попри письмові заперечення ОСОБА_2 та його твердження про перешкоди у спілкуванні з боку матері, він двічі не з'явився на засідання комісії з питань захисту прав дитини, хоча був повідомлений належним чином. З огляду на тривале та злісне невиконання батьківських обов'язків, зафіксоване закладами освіти й медичної допомоги, а також керуючись правовими позиціями Верховного Суду та статтею 164 Сімейного кодексу України, комісія дійшла одноголосного висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав повністю відповідає найкращим інтересам малолітньої дитини (а. с. 90-94).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За положеннями ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно частини 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 зазначив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Підсумовуючи встановлені у даній справі обставини, судом встановлено, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться її життям та розвитком, не забезпечує дитину матеріально. Вихованням та матеріальним утриманням сина займається її мати, яка створила необхідні умови для проживання та навчання дитини.
Неявка відповідача у судові засідання, а також неподання ним відзиву на позовну заяву свідчить для суду про відсутність інтересу, байдужість до даного спору.
Відтак у суду відсутні підстави для неврахування висновку Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Також необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.
Окрім того, згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Разом з тим, оскільки рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2023 р. у справі № 755/10890/23 питання стягнення аліментів з відповідача на користь позивача вже було вирішено, воно не підлягає вирішенню в межах даної справи.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: орган опіки і піклування - Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області, служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Сновським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя М. В. Кравчук