Провадження №2/748/92/26
Єдиний унікальний № 748/2141/25
26 березня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Кухти В.О.,
секретаря Крошки І.С.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі законного представника: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньо непрацездатної доньки, -
25.06.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить:
1) стягнути з ОСОБА_3 на користь неї, ОСОБА_1 , аліменти на її утримання як повнолітньої непрацездатної в розмірі 1/4 всіх видів (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 06.10.2024 р. і протягом всього часу подання відповідного документа про продовження строку інвалідності;
2) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51 889,52 грн.
В обгрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 є донькою відповідача та ОСОБА_2 07.02.2009 шлюб між відповідачем та ОСОБА_2 було розірвано. За рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.12.2008 з ОСОБА_3 стягувались аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08.12.2008 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 мала на території України статус дитини-інваліда до 18 років.
Позивачка з матір'ю на даний час проживають у Федеративній Республіці Німеччині, статус особи з тяжкою інвалідністю для ОСОБА_1 постійно продовжується. Мати позивачки ОСОБА_2 має статус доглядальниці в державі місця проживання, здійснює догляд за непрацездатною донькою і несе всі витрати на її утримання.
Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку допомогу. непрацездатність позивачки підтверджується рішенням Баварського центру сім'ї та соціального розвитку регіону Середня Франконія - Управління соціального забезпечення від 20.12.2024 р. та медичними документами.
Відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , оскільки регулярно отримує грошове забезпечення, має депозит, отримує пенсію.
На утриманні матері ОСОБА_2 , крім доньки ОСОБА_1 , також перебуває її непрацездатна мати ОСОБА_4 , старша повнолітня донька ОСОБА_5 , яка є студенткою денної форми навчання, а також малолітня племінниця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 несе витрати по оренді житла і супутні витрати на харчування і життєзабезпечення себе та доньки.
ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, але їй було відмовлено. Тобто нею вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача по досягненню донькою повноліття в усному порядку та оскільки відповідач відмовився від свого обов'язку забезпечувати позивача добровільно, шляхом подання позову до суду 05.12.2024, а тому просить стягнути аліменти з дня досягнення повноліття позивачкою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також просила стягувати аліменти протягом всього часу подання відповідного документу.
Ухвалою судді від 01.07.2025 р. провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 04.08.2025 р.
Підготовче засідання призначене на 04.08.2025 р. відкладено на 17.09.2025 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача.
06.08.2025 представник відповідача надав відзив у якому зазначив, що непрацездатність позивачки не доведена, оскільки відсутні документи, що позивачка має І, ІІ чи ІІІ групу інвалідності. Відсутні докази, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати таку допомогу. Заявлений розмір аліментів є явно завищеним. Доказів щодо офіційного звернення позивачки до відповідача з питанням про стягнення аліментів за минулий час не надано. Відповідач постійно несе витрати по утриманню матері похилого віку, дружини та доньки, які часто проходять лікування. Тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
25.08.2025 представник позивачки надала відповідь на відзив у якій зазначила, що непрацездатність позивачки підтверджується рішенням уповноважених органів ФРН про встановлення їй інвалідності, яка їй встановлена до жовтня 2026 року. Позивачка не працює і ніколи не зможе повноцінно працювати. Всі витрати по утриманню, догляду та лікуванню позивачки несе виключно її матір. Відповідач раніше сплачував аліменти на утримання позивачки коли та була неповнолітньою, що доводить, що він має можливість надавати матеріальну допомогу позивачці. Позивачка через матір вживала заходів щодо одержання аліментів по досягнення нею повноліття в усному порядку та шляхом подання матір'ю позову до суду 05.12.2024.
Підготовче засідання призначене на 17.09.2025 р. відкладено на 15.10.2025 р. у зв'язку із клопотання представника відповідача.
Підготовче засідання призначене на 15.10.2025 р. відкладено на 07.11.2025 р. у зв'язку із клопотання представника відповідача.
Ухвалою від 07.11.2025 р. підготовче провадження було закрите, а справу призначено до судового розгляду на 05.12.2025 р.
В подальшому за клопотанням представників сторін судовий розгляд відкладався на 09.01.2026 р., 09.02.2026 р, 26.03.2026 р.
В судове засідання 26.03.2026 р. представник позивачки подала заяву про розгляд справи без її участі, а представник відповідача подав заяву, в якій просив відкласти судове засідання оскільки він брав участь в розгляді іншої справи.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що сторонами надані обгрунтування своїх позицій та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Дослідивши докази в справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
За рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.12.2008 року з відповідача на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , останній присвоєно прізвище ОСОБА_8 .
Главою 16 Сімейного кодексу України (далі- СК України) передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.
Так, ст.198 СК України визначає, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Сторонами не заперечувалося, що позивачка проживає у Федеративній Республіці Німеччина.
Листом від 07.06.2023 р. Баварський центр сім'ї та соціального розвитку повідомив представника ОСОБА_9 , що з 15.05.2023 року ОСОБА_10 встановлено інвалідність. Ступінь інвалідності оцінювався після медичної оцінки всіх задокументованих медичних висновків. Також позивачці видано посвідчення на підтвердження того, що вона має тяжку інвалідність і має право вимагати певної компенсації за завдані незручності.
Після досягнення позивачкою повноліття Баварський центр сім'ї та соціального розвитку повідомив представника ОСОБА_9 повідомив, що хоча змін у самому стані здоров'я не відбулося, довелося провести нову оцінку і позивачку було класифіковано як особу з рівнем догляду 1 або 2 і вона не вважається безпорадною особою у значенні німецького законодавства.
Також ОСОБА_11 видано посвідчення особи доглядальниці для Лілії Полуян.
За підтвердженням про належність до школи Лілія Полуян у 2024/2025 навчальному році навчалася у 12 класі школи ОСОБА_12 , приватного спеціалізованого центру для учнів з порушенням розвитку м.Нюрнберг, громадської організації "Життєва допомога м.Нюрнберг".
Відповідно до Спеціальної педагогічної експертизи цієї громадської організації Лілії Полуян знадобиться підтримка протягом усього життя, щоб справлятися з повсякденним життям та роботою. Вона зможе виконувати прості завдання, такі як ті, що потрібні в майстерні для людей з інвалідністю. Через обмежені когнітивні здібності самостійна участь у трудовому житті неможлива.
З огляду на ці докази, суд вважає доведеним факт непрацездатності Лілії Полуян та її потреби у матеріальній допомозі.
Посилання преставника відповідача на ту обставину, що інвалідність ОСОБА_1 не встановлена за національним законодавством України, а тому її не можна вважати непрацездатною, суд не може прийняти, оскільки стаття 198 Сімейного кодексу України не обмежує доведення факту непрацездатності лише встановленням інвалідності відповідно до законодавства України. Крім того, позивачка проживає на даний час в Німеччині і, як встановлено з наведених доказів через стан здоров'я не має можливості самостійно працевлаштуватися.
Отже, у відповідача наявний обов'язок утримувати позивачку напідставі ст.198 СК України.
Щодо наявності у позивача можливості надавати таку допомогу, то слід зазначити, що він сплачував аліменти на утримання позивачки коли та була неповнолітньою, а також на даний час проходить військову службу та отримує відповідні виплати, що підтверджується відповіддю №2356376 від 18.02.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, витребуваної на запит представника позивачки.
Доводи представника відповідача, що той постійно несе витрати по утриманню матері похилого віку, дружини та доньки, які часто проходять лікування, не свідчать про неможливість надання відповідачем матеріальної допомоги позивачці, а тому не є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує, що мати позивачки ОСОБА_2 є її доглядальницею, що обмежує її можливості та створює додаткове навантаження на неї, вони проживають разом, а також ту обставину, що аліменти з відповідача на час неповноліття позивачки також стягувалися у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), а тому з відповідача слід стягнути аліменти у заявленому розмірі.
За нормами ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Представник позивачки зазначала, що до відповідача для вирішення питання про продовження сплати аліментів зверталася мати позивачки ОСОБА_2 , яка також зверталася до суду з позовом 05.12.2024 у задоволенні якого було відмовлено. Також тривалий час зайняв збір документів в ФРН, проставлення штампу "Апостиль" та переклад документів.
Разом з тим відсутні докази звернення до відповідача як позивачки так і її матері про стягнення аліментів після досягнення ОСОБА_1 повноліття, а звернення її матері до суду з позовом не є підставою для стягнення аліментів за минулий період, оскільки в ч.2 ст.191 СК України йдеться саме про позивача.
Отже, аліменти підлягають стягненню з відповідача з дня пред'явлення позову позивачкою 25.06.2025.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн на користь держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрати, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Представником позивачки підтверджені витрати у зв'язку з отриманням документів, з проставленням штампу "Апостиль", що в еквіваленті до гривні становить 9149,52 грн. та витрати пов'язані з перекладом цих документів в сумі 22740 грн. Ці витрати є витратами пов'язаними з розглядом справи в розумінні ч.3 ст.133 ЦПК України, а тому їх необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження надання професійної правничої допомоги, представником позивача надано: ордер на надання правничої допомог; договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.02.2025 року; акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги від 11.06.2025 р., де зазначено розмір гонорару за надані послуги 20000 грн.; квитанція до прибуткового касового серії ААЛ №053680 від 14.02.2025 р.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд, враховуючи складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, підготовку та подання відзиву, а також подання додаткових письмових доказів у справі, час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, принцип розумності та співмірності витрат, повній відмові у задоволенні позову, приходить до висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу з 20 000 грн до 10 000 грн.
Крім того, на підставі ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 180, 181, 182, 183, 187, 192, 199, 200 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), в особі законного представника: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньо непрацездатної доньки задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання її утримання як повнолітньої непрацездатної в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 25 червня 2025 року і протягом всього часу подання відповідного документа про продовження строку інвалідності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору по справі № 748/2141/25»).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 41 889 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 52 копійки.
Рішення в частині стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кухта