Справа №760/14063/25
2/760/296/26
20 травня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 29 березня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Первісним кредитором було здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача у спосіб, передбачений постановою НБУ № 107 від 28 липня 2020 року «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу».
Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди з ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 01509. Після здійснення акцепту позичальником, кредитодавець наклав на кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписання договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 6500 гривень на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 650 гривень.
На виконання умов кредитного договору 29 березня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перерахувало грошові кошти в сумі 6500 гривень на його банківську карту № НОМЕР_1 через компанію ТОВ «Платежі онлайн».
21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 29 березня 2024 року.
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24207 гривень 30 копійок.
Зазначене підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року та платіжною інструкцією, що свідчить про сплату ціни продажу.
Відповідачем умови договору в повному обсязі не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 24207 гривень 30 копійок, що складається з:
-7150 гривень - сума заборгованості по кредиту;
-13807 гривень 30 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
-3250 гривень - штрафні санкції згідно умов договору.
Станом на дату подання позову до суду на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.
Вказує на те, що позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором у сумі 20957 гривень 30 копійок, що складається з: 7150 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 13807 гривень 30 копійок - заборгованість за відсотками.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Первісним кредитором було здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача у спосіб, передбачений постановою НБУ № 107 від 28 липня 2020 року «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу».
Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди з ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 01509. Після здійснення акцепту позичальником, кредитодавець наклав на кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписання договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 6500 гривень на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 650 гривень.
На виконання умов кредитного договору 29 березня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перерахувало грошові кошти в сумі 6500 гривень на його банківську карту № НОМЕР_1 через компанію ТОВ «Платежі онлайн».
На запит суду АТ «Універсал Банк» надало відповідь від 07 квітня 2026 року, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 та є фінансовим номером. На картковий рахунок картку № НОМЕР_1 за період з 29 березня 2024 року по 03 квітня 2024 року було зарахування коштів у сумі 6500 гривень.
АТ «Універсал Банк» також надало виписку з банківського рахунку відповідача за період з 29 березня 2024 року по 03 квітня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 29 березня 2024 року через систему PayWay було перераховано 6500 гривень.
Банком виконано свої зобов'язання договором, а саме надано відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
Відповідачем не виконано умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Вбачається, що між товариством та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін.
21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 29 березня 2024 року.
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24207 гривень 30 копійок.
Зазначене підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року та платіжною інструкцією, що свідчить про сплату ціни продажу.
Відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконуються взяті на себе зобов'язання.
Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Сплата прострочених відсотків обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасила суму кредиту за договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем умови договору в повному обсязі не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 24207 гривень 30 копійок, що складається з:
-7150 гривень - сума заборгованості по кредиту;
-13807 гривень 30 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
-3250 гривень - штрафні санкції згідно умов договору.
З позову вбачається, що позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених вимог становить 20957 гривень 30 копійок, що складається з:
-6500 гривень - сума заборгованості по кредиту;
-650 гривень - сума заборгованості за нарахованою комісією;
-13807 гривень 30 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону.
Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають зазначені суми за кредитним договором.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
07 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02.
Крім того, у матеріалах справи міститься акт прийому-передачі наданих послуг від 07 квітня 2025 року, додаткова угода № 18 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, довіреність від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на адвоката Тараненка А.І., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 251, 252, 256, 258, 261, 512, 526, 533, 554, 559, 625, 651, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтями 1, 3, 4, 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість по кредиту у розмірі 6500 гривень, заборгованість за нарахованою комісією в сумі 650 гривень, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 13807 гривень 30 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень та судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: