25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 580/10042/25
адміністративне провадження № К/990/20478/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №580/10042/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 05.05.2026 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №580/10042/25.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову в реєстрації податкових накладних від 14.05.2025 № 12864901/13393900, № 12864894/13393900, № 12864900/13393900, № 12864902/13393900, № 12864908/13393900, № 12864914/13393900, № 12864904/13393900, № 12864909/13393900, № 12864905/13393900, № 12864898/13393900, № 12864896/13393900, № 12864906/13393900, № 12864916/13393900, № 12864911/13393900, № 12864897/13393900, № 12864912/13393900, № 12864895/13393900, № 12864915/13393900, № 12864913/13393900, № 12864910/13393900 та від 15.05.2025 № 12868394/13393900, № 12868379/13393900, № 12868378/13393900, № 12868389/13393900, № 12868373/13393900, № 12868377/13393900, № 12868380/13393900, № 12868391/13393900, № 12868392/13393900, № 12868388/13393900, № 12868395/13393900, № 12868390/13393900, № 12868384/13393900, № 12868386/13393900, № 12868393/13393900, № 12868382/13393900, № 12868374/13393900, № 12868385/13393900, № 12868375/13393900, № 128683874/13393900, № 12868376/13393900, № 12868383/13393900. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 07.05.2024 № 6, від 08.05.2024 № 7, від 09.05.2024 № 10, від 09.05.2024 № 11, від 10.05.2024 № 12, від 13.05.2024 № 15, від 14.05.2024 № 16, від 15.05.2024 № 18, від 16.05.2024 № 22, від 16.05.2024 № 23, від 16.05.2024 № 24, від 17.05.2024 № 25, від 20.05.2024 № 28, від 21.05.2024 № 30, від 21.05.2024 № 32, від 22.05.2024 № 33, від 22.05.2024 № 35, від 23.05.2024 № 36, від 24.05.2024 № 38, від 28.05.2024 № 42, від 29.05.2024 № 43, від 30.05.2024 № 46, від 01.05.2024 № 2, від 01.05.2024 № 3, від 03.05.2024 № 5, від 03.05.2024 № 4, від 08.05.2024 № 8, від 08.05.2024 № 9, від 10.05.2024 № 13, від 13.05.2024 № 14, від 15.05.2024 № 17, від 16.05.2024 № 21, від 20.05.2024 № 27, від 21.05.2024 № 31, від 22.05.2024 № 34, від 23.05.2024 № 37, від 24.05.2024 № 39, від 28.05.2024 № 41, від 29.05.2024 № 44, від 30.05.2024 № 47, від 30.05.2024 № 48, від 31.05.2024 № 49, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» днем їх фактичного подання на реєстрацію. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/10042/25 скасовано. Ухвалено нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку Верховного Суду, викладеного в Постанові від 24.07.2025 №420/14450/24 щодо застосування Наказу Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, в чому висновку судів суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у справі №420/14450/24, на яку вчинено посилання скаржником, ГУ ДПС не скористалось правом направлення позивачу Повідомлень із зазначенням конкретного переліку документів, яких недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. За таких обставин посилатися на обставини ненадання платником податків певних документів контролюючий орган вже не може, оскільки це свідчить про достатність обсягу наданих документів. Надалі ГУ ДПС має оцінити надані документи на відповідність вимогам законодавства.
Натомість у справі №580/10042/25 суди встановили, що повідомлення Головного управління ДПС у Черкаській області містили конкретний перелік документів, які підлягали поданню, а також чітке обґрунтування необхідності їх надання. При цьому, позивачем до Головного управління ДПС у Черкаській області не було надано витребувані повідомленням документів, що не є спірним.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, «Якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.», від 30.01.2026 у справі №260/224/24, що «ненадання платником податку додаткових пояснень та документів, прямо витребуваних контролюючим органом у межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної, є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, за умови дотримання податковим органом вимог законодавства щодо змісту та форми відповідного повідомлення».
Скаржником не спростовано такі висновки судів, не наведено підстав щодо помилковості врахування такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, проте не наведено належного обґрунтування такій підставі.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України обов'язковим є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Разом з тим, невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №580/10042/25 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва