25 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/13460/24 пров. № А/857/3639/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, що ухвалила суддя Недашківська К.М. у місті Рівному, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 460/13460/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №172850025551 від 22.08.2024 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу періоди роботи: 28.11.1983 - 01.01.1985 - Дебальцівське відділення Донецької залізниці; 01.01.1985 - 18.04.1989 - Локомотивне депо Дебальцеве сортувальна Донецької залізниці; 19.04.1989 - 11.05.1995 - станція Дебальцеве-сортувальна Донецької залізниці; 22.05.1996-31.12.1998 - станція Дебальцеве-сортувальна ДП “Донецької залізниці».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області як внутрішньо переміщена особа із заявою про призначення пенсії за віком, однак отримала відмову у зв'язку з недостатністю страхового стажу.
Вказує, що до страхового стажу позивачки не зараховані періоди роботи згідно з дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 травня 2017 року, оскільки документ заведений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110. Позивачка вважає, що у дублікаті трудової книжки є усі записи щодо трудової діяльності.
11 грудня 2024 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 172850025551 від 22 серпня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу періоди роботи: 28.11.1983 - 01.01.1985 - Дебальцівське відділення Донецької залізниці; 01.01.1985 - 18.04.1989 - Локомотивне депо Дебальцеве сортувальна Донецької залізниці; 19.04.1989 - 11.05.1995 - станція Дебальцеве-сортувальна Донецької залізниці; 22.05.1996 - 31.12.1998 - станція Дебальцеве-сортувальна ДП "Донецької залізниці".
Стягнув на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок ведення трудових книжок покладено на адміністрацію підприємства, а тому неналежне їх ведення не може позбавляти позивачку права на включення спірних періодів роботи до страхового стажу та на отримання пенсії з їх урахуванням. Дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 травня 2017 року виданий відділом кадрів станції Дебальцеве-Сортувальна за підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, містить печатку підприємства та відповідає вимогам чинного законодавства. Записи дублікату в частині спірних періодів роботи позивачки з 28 листопада 1983 року по 31 грудня 1998 року виконані акуратно, з них можна точно встановити місце роботи, посаду, період роботи, а також номер і дату розпорядчого документа, на підставі якого внесено відповідні записи. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Таку позицію обґрунтовує тим, що дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 травня 2017 року заведений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58, а тому не може бути належним документом для підтвердження страхового стажу за спірні періоди. Скаржник вважає, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження періодів роботи з 28 листопада 1983 року по 31 грудня 1998 року, оскільки записи у дублікаті трудової книжки не відповідають установленим вимогам щодо їх оформлення. За переконанням апелянта, страховий стаж позивачки є недостатнім для призначення пенсії за віком, а оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірним та таким, що прийняте у межах повноважень і у спосіб, визначений законодавством. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 14 серпня 2024 року звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивачки і долучені до заяви документи, та прийняло рішення від 22.08.2024 №172850025551 про відмову у призначенні пенсії, на підставі статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказаним рішенням повідомлено позивачку про результати розгляду її заяви та про відмову у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного страхового стажу. Страховий стаж особи визначений в кількості 19 років 2 місяці 4 дні.
До страхового стажу не зараховані періоди роботи 28.11.1983 - 01.01.1985 - Дебальцівське відділення Донецької залізниці; 01.01.1985 - 18.04.1989 - Локомотивне депо Дебальцеве сортувальна Донецької залізниці; 19.04.1989 - 11.05.1995 - станція Дебальцеве-сортувальна Донецької залізниці; 22.05.1996 - 31.12.1998 - станція Дебальцеве-сортувальна ДП “Донецької залізниці», оскільки документ заведений з порушенням вимог Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110.
Позивачка не погоджується з таким рішенням, тому звернулася з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років (ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-IV).
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років (ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується, починаючи з 1 січня 2004 року.
До 1 січня 2004 року стаж прирівнювався до періоду роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.
Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 580/4885/20.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (пункт 17 Порядку № 637).
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Апеляційний суд встановив, що розгляд звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії проводився на підставі даних дублікату трудової книжни серії НОМЕР_2 від 10.05.2017.
Оригінал трудової книжки, як вказує позивачка у позовній заяві, було знищено під час артилерійського обстрілу станції “Дебальцеве-сортувальна» Донецької залізниці, тому для підтвердження загального страхового стажу було видано Акт від 10.05.2017 року №45/тк та видано дублікат трудової книжки НОМЕР_2 (дата заповнення 10.05.2017).
Порядок ведення трудових книжок станом на дату видачі дублікату трудової книжки врегульований положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в МЮУ 17 серпня 1993 р. за № 110.
Апеляційний суд, дослідивши дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10 травня 2017 року, встановив з його змісту, що він містить усі необхідні відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 за спірні періоди роботи з 28 листопада 1983 року по 31 грудня 1998 року. Зокрема, записи у дублікаті містять точні відомості про найменування підприємств, посади, дати прийняття на роботу та звільнення, а також посилання на первинні документи, на підставі яких їх внесено: архівну довідку № 528/129 від 8 червня 2015 року, архівну довідку № 528/123 від 8 червня 2015 року, архівну копію № 528/128 від 8 червня 2015 року та довідку № 17/06-34 від 31 березня 2017 року.
Також апеляційний суд із акта № 45/тк від 10 травня 2017 року, складеного комісією по відновленню відомостей про трудову діяльність працівників виробничого підрозділу "Станція Дебальцеве-Сортувальна", що трудові книжки працівників станції, у тому числі трудова книжка ОСОБА_1 , були знищені внаслідок пожежі адміністративної будівлі станції після чергового артилерійського обстрілу 30 січня 2015 року за адресою: 84700, місто Дебальцеве, вул. 50 років Жовтня, 6.31. Пожежею знищено всю кадрову документацію, включаючи трудові книжки працівників станції у кількості 392 штук. На підставі цього Акта наказом начальника виробничого підрозділу "Станція Дебальцеве-Сортувальна" від 10 червня 2017 року № 45/КС-ОС-ТК ОСОБА_1 видано дублікат трудової книжки.
При цьому до дублікату трудової книжки внесено записи про загальний трудовий стаж позивачки до прийняття на станцію Дебальцеве-Сортувальна - 12 років 11 місяців 27 днів, а також записи про окремі періоди роботи із зазначенням первинних документів, на підставі яких їх внесено.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 п. 18 Порядку № 637 підтвердження трудового стажу роботи показаннями свідків здійснюється за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також у разі, коли майно (документи) підприємств знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, за умови документального підтвердження знищення майна (документів).
Апеляційний суд встановив, що виробничий підрозділ "Станція Дебальцеве-Сортувальна" розташований на тимчасово окупованій території України, а знищення кадрової документації внаслідок бойових дій документально підтверджено Актом № 45/тк від 10 травня 2017 року.
Тобто обставини цієї справи повністю охоплюються абз. 2 п. 18 Порядку № 637, у якому йдеться про те, що достатнім підтвердження трудового стажу роботи є показання свідків, які беруться до уваги тільки за повної відсутності будь-яких письмових документів.
Натомість позивачка надала дублікат трудової книжки, виданий у встановленому законом порядку на підставі первинних архівних документів із посиланням на них у графі 4 дублікату трудової книжки.
Таким чином вимога відповідача надати ті самі первинні документи повторно в умовах, коли підприємство перебуває на окупованій території і об'єктивно позбавлене можливості їх видати, є протиправною, оскільки суперечить абз. 2 п. 18 Порядку № 637 та встановленому законодавством порядку підтвердження трудового стажу в умовах воєнних дій і окупації.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 172850025551 від 22 серпня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним, оскільки підстава відмови, яка полягає у надані позивачкою довідок, на підставі яких внесено записи до дублікату суперечить нормам чинного законодавства.
Згідно із абзацом 14 пункту 4.2 постанови Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до положень вищевказаного порядку, органом, уповноваженим розглядати заяву позивача (призначати пенсію), є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, тому на переконання апеляційного суду, саме цього суб'єкта владних повноважень необхідно зобов'язати розглянути заяву позивачки повторно.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу спірні періоди роботи.
Цей висновок є підставою для задоволення позовних вимог
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 460/13460/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний