25 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14469/24 пров. № А/857/3645/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, що ухвалила суддя Грень Н.М. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/14469/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11 січня 2021 року по 19 травня 2023 року та розміру грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2021, 2022 та 2023 роки відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11 січня 2021 року по 19 травня 2023 року та розміру грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2021, 2022 та 2023 роки відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
16 грудня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11 січня 2021 року по 19 травня 2023 року та розміру грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2021, 2022 та 2023 роки відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум;
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11 січня 2021 року по 19 травня 2023 року та розміру грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2021, 2022 та 2023 роки відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення із січня 2021 року по травень 2023 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім цього, Закон України “Про державний бюджет на 2021 рік», Закон України “Про державний бюджет на 2022 рік» та Закон України “Про державний бюджет на 2023 рік» не містять застережень, щодо застосування, при обрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму на поточний рік.
Виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 2021 по 2023 рік безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Тому необхідно провести перерахунок виплаченому позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки вони були виплачені відповідачем без урахування зміни розміру посадового окладу та окладу за військовим званням у 2021-2023 роках.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права.
А тому вважає, що в Постанові № 103 вказана розрахункова величина “як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено Законом на 1 січня 2018 року».
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що у період з 11.01.2021 року по 23.10.2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2023 року № 322 , підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 17.10.2023 № 60 на посаду офіцера служби військової техніки озброєння логістики вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - військової частини НОМЕР_2 з виключенням з військового обліку та всіх видів забезпечення. З 23.10.2023 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Зі змісту наявних у матеріалах справи архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2021-2023 роки суд встановив, що у період з січня 2021 року по травень 2023 року позивачу виплачувалося грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія тощо).
30.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплати грошове забезпечення за період з 11.01.2021 по 19.05.2023 з урахування посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» та раніше виплачених сум грошового забезпечення.
Однак, відповідач своєю відповіддю від 21.06.2024 року № 823/489/1565пс/1 відмовив у здійсненні перерахунку та виплатити позивачу грошового забезпечення за період від 2021 по 2023 роки з врахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» та раніше виплачених сум грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо застосування із січня 2021 року по травень 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).
Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 року (день набрання законної сили рішення суду у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, Закон України “Про державний бюджет на 2020 рік», Закон України “Про державний бюджет на 2021 рік», Закон України “Про державний бюджет на 2022 рік» та Закон України “Про державний бюджет на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III та Закону України “Про державний бюджет на 2020 рік», Закону України “Про державний бюджет на 2021 рік», Закону України “Про державний бюджет на 2022 рік» та Закону України “Про державний бюджет на 2023 рік».
Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, у спірний період є прожитковий мінімум для працездатних осіб, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, враховуючи те, що з 11.01.2021 (дата фактичного вступу на посаду) по 19.05.2023 року відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року та січень 2023 року, як розрахункову величину, то грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за ці роки відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, грошової допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за спірний період, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:
- Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2021 рік;
- Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2022 рік;
- Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік;
На такий перерахунок особи мають право з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Враховуючи викладене вище апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення за період з 11.01.2021 по 19.05.2023 відповідач діяв протиправно.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції зробив правильний висновок в частині задоволення відповідних позовних вимог, однак не визначив у якому періоді який прожитковий мінімум, під час розрахунку відповідних виплат позивачу, необхідно застосовувати.
Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині виплати грошового забезпечення за період з 11.01.2021 по 19.05.2023.
Враховуючи викладене, позовні вимоги необхідно задовольнити у такий спосіб:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 11.01.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період:
- з 11.01.2021 по 31.12.2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 року;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2022 року;
- з 01.01.2023 по 19.05.2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що з приводу способу обчислення грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017) спору між сторонами немає.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового про часткове задоволення позову.
Наведені міркування є підставою для задоволення апеляційної скарги частково.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 380/14469/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 11.01.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату позивачу ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період:
- з 11.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2022;
- з 01.01.2023 по 19.05.2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний