25 травня 2026 року м. ЛьвівСправа № 140/9727/25 пров. № А/857/48526/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Боршовського Т.І.,
суддів Гінди О.М.,
Заверухи О.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 140/9727/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
суддя в 1-й інстанції - Костюкевич С.Ф.,
час ухвалення рішення - 06 листопада 2025 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складення повного тексту судового рішення - не зазначено.
І. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просив визнати протиправними дій щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, призначених у 2024 році, в розмірі 1,023; зобов'язати здійснити нарахування та виплату індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13 559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції 06 листопада 2025 року ухвалив рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю: визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, у розмірі 1,023; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13 559,41 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 Постанови № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 (далі - Порядок № 124) повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. Отже, індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (2021-2023 роки), на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025році» (далі - Постанова № 209), а не 1,023, як протиправно вчинив відповідач.
ІІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що для визначення розміру пенсії позивача з 01 березня 2025 року враховано показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки - 13871,28 грн, який збільшено на передбачений постановою Кабінету міністрів України № 209 від 25.02.2025 коефіцієнт для пенсій, призначених в 2024 році - 1,023. Суд першої інстанції правильно застосував норми статті 42 Закону № 1058, Порядку № 124 щодо механізму проведення індексації, водночас не врахував, що відповідно до вказаної Постанови № 209 для пенсій, призначених в 2024 році, застосовується коефіцієнт - 1,023. Вважає, що відповідач не вчиняв протиправних дій та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.
ІV. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. Обставини справи, встановлені судами.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 20.06.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що не є спірним та підтверджено матеріалами пенсійної справи та перерахунками пенсії.
Листом від 12.06.2025 №7755-6746/б-02/8-0300/25 на звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що станом на дату переведення на пенсію за віком (20.06.2024) для визначення розміру пенсії враховано середню заробітну плату по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки - 13559,41 грн. Роз'яснено, що з 01.03.2025 на виконання Постанови № 209 проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески - 13559,41 грн., збільшеного на коефіцієнт 1,023, який застосовується для пенсій, призначених в 2024 році, індивідуальний коефіцієнт заробітку - 2,29694. Розмір пенсії - 11942,07 грн. Підстави для перерахунку відсутні.
VI. Релевантні джерела права та акти їхнього застосування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.
Преамбулою названого Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Постанова № 124) якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К = ((ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%)/100% + 1%,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (Постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.
Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 рік, № 18, ст. 968), пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 рік , № 26, ст. 1475) і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 рік, № 24, ст. 1525), в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
VII. Позиція суду апеляційної інстанції.
Суд зауважує, що позиція позивача ґрунтується на тому, що належне застосування нормативно-правових актів передбачає, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача (за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн) підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 при проведенні індексації пенсій згідно з постановою КМУ № 209.
Позиція ж відповідача зводиться до того, що з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії позивача відповідно до постанови КМУ № 209 від 25.02.2025 шляхом множення показника середньої заробітної плати, розрахованого відповідно до Порядку № 124, на коефіцієнт збільшення заробітної плати 1,023, з огляду на те, що пенсію позивачу призначено у 2024 році.
Як встановлено судом, між сторонами відсутній спір щодо обставин цієї справи. Натомість ухвалюючи оскаржене відповідачем у цій справі рішення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, вказавши на неправильне застосування відповідачем при проведенні індексації пенсії позивача норм матеріального права.
Отже, вирішення цього спору зводилося до обрання способу тлумачення та застосування норм права при проведенні на підставі постанови КМУ № 209 індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, з огляду на приписи статті 42 вказаного Закону, та алгоритм, визначений Порядком № 124.
Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права, колегія суддів апеляційного суду суд врахувала, що питання тлумачення та застосування перелічених норм права при вирішенні аналогічних спорів вже було предметом оцінки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснував:
« 94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022 - 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.».
Враховуючи, що процитоване вище судове рішення прийняла Судова палата з розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, то наведений підхід до правозастосування є домінуючим, а його дотримання - таким, що відповідає завданню забезпечення сталості та єдності судової практики.
Аналогічні правові висновки в подальшому були викладені в постановах Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 620/8092/24, від 23.04.2025 у справі № 160/15997/24, від 23.04.2025 у справі № 160/12664/24, від 24.04.2025 у справі № 300/4424/24, від 24.04.2025 у справі № 340/4066/24, від 24.04.2025 у справі № 160/13380/24, від 24.04.2025 у справі № 160/12769/24, від 28.04.2025 у справі № 620/9532/24, від 30.04.2025 у справі № 160/24242/24, від 06.05.2025 у справі № 580/5785/24, від 12.05.2025 у справі № 420/26713/24, від 12.05.2025 у справі № 420/24611/24, від 14.05.2025 у справі № 480/4245/24, від 20.05.2025 у справі № 200/6108/24, від 26.05.2025 у справі № 440/10247/24, від 29.05.2025 у справі № 580/5608/24, від 29.05.2025 у справі № 400/6785/24.
Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах норм частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 124 при проведенні індексації пенсії позивача на підставі постанови КМУ № 209.
Колегія суддів зазначає, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 коефіцієнта збільшення 1,023 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209, зокрема, з огляду на викладені вище висновки, є протиправним.
Апеляційний суд підкреслює, що відповідач ніяк не спростовує доводів позивача щодо можливості застосування більш сприятливого показника 1,115, передбаченого пунктом 1 цієї ж Постанови. За умови не визначання особливостей, умов і відмінностей у застосуванні положень пункту 1 і підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209, є очевидним, що приписи підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209 звужують зміст існуючого права позивача на індексацію з 01.03.2025 пенсії з урахуванням належного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, що є недопустимим.
Зміст статті 42 Закону № 1058-IV не передбачає встановлення у відповідному році більше ніж одного «коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії», а також встановлення іншого додаткового коефіцієнта, який відрізняється від розміру, встановленого на поточний рік.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 року у справі № 440/6585/25, при застосуванні Постанови № 209, дійшов висновку про протиправність здійснення пенсійним органом перерахунку (індексації) пенсії в 2025 році на підставі вказаної постанови уряду України із застосуванням коефіцієнта 1,046 замість 1,115.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав протиправними дії відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023 замість 1,115.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За правилами статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 140/9727/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. В таких випадках постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. І. Боршовський
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха
Повне судове рішення складено 25.05.26