25 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/13021/24 пров. № А/857/2890/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Довгої О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства “Стрийводоканал» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 380/13021/24, що ухвалила суддя Лунь З.І. у місті Львові за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Стрийводоканал» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та припису
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.04.2024 № 424 “Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання Комунальним підприємством “Стрийводоканал» вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів»;
-визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Комунальним підприємством “Стрийводоканал», на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.04.2024 № 424 “Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)»;
-визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21.05.2024 № 3-04.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі порушили установлений порядок призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ним вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Позивач зазначив, що звернення громадянки ОСОБА_1 від 24 січня 2024 року № 001009 надійшло через офіційний ресурс “ЕкоЗагроза», а тому розгляд такого звернення мав здійснюватися виключно за процедурою, яку визначає постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 783, і не міг бути підставою для проведення позапланового заходу за Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
На думку позивача, перевірку, проведену Державною екологічною інспекцією у Львівській області, проведено неналежним та неповним складом комісії, акт перевірки складено і підписано лише трьома з шести інспекторів, визначених направленням, а акти відбору проб води складено з порушенням процедури, без присутності всіх членів комісії та з порушенням температурного режиму зберігання проб.
Позивач також зазначив, що в акті перевірки розпорядчим документом зазначено наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 30 квітня 2024 року № 121-і/п, який позивачу, як суб'єкту господарювання не надавався і зміст якого йому невідомий.
З огляду на наведене позивач вважав, що оскаржувані наказ, дії та припис є протиправними.
09 грудня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, відповідно до якого в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимоги про скасування наказу від 19 квітня 2024 року № 424, суд першої інстанції виходив з того, документи, які стали підставою для прийняття спірного наказу у сукупності підтверджують наявність загрози навколишньому природному середовищу, а тому наказ виданий з дотриманням процедури, передбаченої чинним законодавством.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області та скасування припису, суд першої інстанції зазначив, що направлення на перевірку фіксує право посадових осіб проводити перевірку, а закон не визначає кількості осіб, які мають проводити відповідну перевірку.
Зазначення в акті чотирьох осіб у графі про уповноважену особу, суд першої інстанції вважав помилкою оформлення, що не впливає на законність акта.
Доводи позивача про порушення при відборі проб води відхилив, оскільки до актів від 08 травня та 14 травня 2024 року зауважень не подавалося, а зауваження до акта від 21 травня 2024 року стосуються проб, протокол за якими не увійшов до описаних в акті № 4/04/12 порушень.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та є необґрунтованим.
Скаржник наполягає на тому, що звернення громадянки ОСОБА_1 від 24 січня 2024 року № 001009 подане через сервіс «ЕкоЗагроза», а тому його розгляд мав здійснюватися за процедурою, яку визначає постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 783, що передбачає внесення електронного звернення, його перегляд відповідальною особою протягом одного робочого дня, опрацювання шляхом проведення огляду (обстеження) протягом 30 робочих днів з присвоєнням статусу «верифіковано» або «неверифіковано» та подальший розрахунок шкоди і збитків.
На переконання скаржника, одне й те саме звернення не може одночасно бути підставою для проведення огляду (обстеження) за Порядком № 783 та підставою для позапланового заходу державного нагляду (контролю) за Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Позивач, акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції під час вирішення спору погодився з тим, що процедура заходів, передбачених Законом № 877-V, відрізняється від процедури, визначеної Порядком № 783, однак не взяв до уваги тверджень позивача про порушення процедури, передбаченої Порядком № 783, і дійшов хибного, на думку скаржника, висновку про необґрунтованість вимоги щодо наказу № 424. Скаржник зазначає, що Державна екологічна інспекція у Львівській області на підставі акта обстеження від 14 лютого 2024 року № 2/001009 не здійснила розрахунку збитків, завданих навколишньому природному середовищу, як того вимагає п. 12 Порядку № 783, а суду не надано всіх документів, що є додатками до акта огляду (обстеження), зокрема акта відбору проб вод від 01 лютого 2024 року № 7-9 та наказу про проведення огляду, що, за твердженням скаржника, унеможливило перевірку повноважності складу осіб, які провели огляд.
Апелянт вказує на те, що перевірку проведено неналежним та неповним складом комісії. У направленні від 30 квітня 2024 року № 4 для проведення перевірки призначено комісію у складі шести осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Водночас фактично участь у проведенні заходу взяли, а також склали та підписали акт перевірки лише троє з шести членів комісії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
На переконання апелянта, такі обставини свідчать про неналежний та неповний склад комісії, а характеризує проведену перевірку як необ'єктивну та неправомірну.
Крім того позивач звертає увагу на тее, що в акті перевірки № 4/04/12 одним із розпорядчих документів, на виконання якого проводився захід, зазначено наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 30 квітня 2024 року № 121-і/п.
Позивач наголошує на тому, що відповідний наказ позивачу як суб'єкту господарювання, відносно якого проводився позаплановий захід, для ознайомлення не надавався і його зміст позивачу невідомий, а тому посилання на наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 30 квітня 2024 року № 121-і/п в акті є необґрунтованим. Позивач вважає, що в акті розпорядчим документом зазначено направлення від 30 квітня 2024 року № 4, яке, за його позицією, лише фіксує право посадових осіб проводити перевірку та не є остаточним документом.
Апелянт також зазначає, що в актах відбору проб води від 08 травня 2024 року № 56-58, від 14 травня 2024 року № 63-65 та від 21 травня 2024 року № 68-70 відсутні відомості про вжиття заходів до забезпечення незмінності та схоронності проб від моменту їх відбору до моменту дослідження.
За твердженням позивача, охолодження проб до температури від 2°C до 5°C здійснювалося в сумках-холодильниках за відсутності термометра для визначення температурного режиму, що, на його думку, суперечить вимогам ДСТУ ISO 5667-3-2001 та ДСТУ ISO 5667-10:2005 і призвело до хибних результатів вимірювань. Скаржник вважає, що такі акти відбору проб містять неточності та суперечності і не можуть бути взяті до уваги.
Позивач також звертає увагу на те, що суд першої інстанції неповно дослідив докази щодо наявності інформації про звернення на сервісі «ЕкоЗагроза».
Як вказує позивач, через пошук електронних звернень у сервісі знайдено декілька звернень, що стосуються інших підприємств, які забезпечують життєдіяльність населення та є об'єктами критичної інфраструктури, проте такі звернення не приховані та відображаються на сервісі (зокрема звернення № 001842 від 04 червня 2024 року щодо очисних споруд Кременця, звернення № 001918 від 18 червня 2024 року щодо очисних споруд у місті Ланівці, звернення № 002146 від 11 липня 2024 року щодо скидання стічних вод Красноградським комунальним підприємством «Водоканал»).
Таким чином позивач вважає, що твердження відповідача про приховування інформації про звернення щодо підприємств, які забезпечують життєдіяльність населення, не відповідає дійсності, а суд першої інстанції не надав належної оцінки цим доказам.
Правові позиції Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі також Міністерство) та Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі також Інспекція) зводяться до того, що позовна вимога КП “Стрийводоканал» про визнання протиправним та скасування наказу Міндовкілля від 19.04.2024 № 424 не є належним способом захисту права позивача, оскільки такий наказ реалізовано.
Крім того, Міністерство вказує, що, за зверненням ОСОБА_1 щодо забруднення водних об'єктів, яке надійшло через сервіс фіксації фактів ЕкоЗагроза, здійснено виїзд для обстеження прибережної захисної смуги річки Стрий після очисних споруд КП “Стрийводоканал», а також вище та нижче за течією від місця скиду та складено Протокол вимірювання показників складу та властивостей вод від 09.02.2024 № 7-9.
Внаслідок відповідного реагування встановлено, що КП »Стрийводоканал» здійснює наднормативний скид забруднюючих речовин у річку Стрий із зворотними водами, що і відображено у Акті, складеному за результатом проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації від 14.02.2024 № 2/001009. Це стало підставою для призначення позапланового заходу на підставі оскарженого наказу.
Крім того, Міністерство зазначає, що з метою забезпечення захисту інформації про КП “Стрийводоканал», як об'єкту що забезпечує життєдіяльність населення, відповідальною особою приховано в сервісі ЕкоЗагроза інформацію про звернення, що стосується вказаного об'єкту.
Під час апеляційного провадження до суду надійшло клопотання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про заміну відповідача -Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - його правонаступником.
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що 24 липня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 “Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства», п. 3 якої вирішено ліквідувати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, поклавши його функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, а п. 4 установлено, що правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, що ліквідується, є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 24.01.2024 через сервіс фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації “ЕкоЗагроза» (далі також ЕкоЗагроза) надійшло звернення ОСОБА_1 щодо забруднення водних об'єктів КП “Стрийводоканал».
Листом від 27.03.2024 № 2.3/57ПГ-Мін-24, Державна екологічна інспекція України, повідомила, що з метою перевірки тверджень, викладених у зверненні ОСОБА_1 , Державна екологічна інспекція у Львівській області здійснила виїзд для обстеження прибережної захисної смуги річки Стрий після очисних споруд КП “Стрийводоканал», а також вище та нижче за течією від місця скиду.
У ході обстеження відібрано проби поверхневої води із річки Стрий і складено Протокол вимірювання показників складу та властивостей вод від 09.02.2024 № 7-9, та встановлено, що КП “Стрийводоканал» здійснює наднормативний скид забруднюючих речовин у річку Стрий із зворотними водами, що і відображено у Акті, складеному за результатом проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації від 14.02.2024 № 2/001009.
До цього листа були додані звернення ОСОБА_1 , інформаційна довідка, анкета встановлення можливого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, акт обстеження від 14.02.2024 № 2/001009, протокол вимірювання показників складу та властивостей вод від 09.02.2024 № 7-9.
19.04.2024, на підставі означеного звернення, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України видало наказ № 424 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання, Комунальним підприємством “Стрийводоканал» вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
23.04.2024 Державною екологічною інспекцією України (далі також ДЕІ України) видано погодження за № 2.3/34 ПГ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП “Стрийводоканал» Державною екологічною інспекцією у Львівській області (далі також ДЕІ у Львівській області) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.
25.04.2024 ДЕІ України відповідно до зазначеного наказу видано доручення № 641, яким доручено керівнику Державної екологічної інспекції у Львівській області забезпечити в установленому законодавством порядку здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Стрийводоканал» вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
30.04.2024 ДЕІ України видано направлення № 4 на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства КП “Стрийводоканал», яке знаходиться за адресою: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Нижанківського, 49.
Відповідно до означеного направлення, на підставі ст.ст. 20-2, 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 1 ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 2 постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 “ Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану“, наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.04.2024 № 424, Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ДЕІ у Львівській області на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинили шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави від 23.04.2024 № 2.3/34ПГ, доручення ДЕІ України від 25.04.2024 № 641, Положення про ДЕІ у Львівській області, затвердженого Наказом ДЕІ України від 01.03.2023 № 42 та наказу ДЕІ у Львівській області від 30.04.2024 № 121-і/п, були скеровані представники ДЕІ у Львівській області, а саме: начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Когут Р.Й., заступник начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Шведа О.М., головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Тимань Х.А., головні спеціалісти відділу інструментально-лабораторного контролю - державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Джигирей В.О., Джура С.М., Гера О.З., - для проведення у термін з 08.05.2024 по 21.05.2024 позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
21.05.2024 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДЕІ у Львівській області складено акт № 4/04/12, у якому зазначені порушення вимог законодавства КП “Стрийводоканал».
На підставі акту № 4/04/12 від 21.05.2024 начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Когут Р.Й., заступник начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Шведа О.М., головний спеціаліст відділу інструментально - лабораторного контролю - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ДжураС.М. склали припис № 3-04 від 21.05.2024 щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення у період 08.05.2024 до 21.05.2024 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства КП “Стрийводоканал».
Позивач вважає, що наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України наказ № 424 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання, Комунальним підприємством “Стрийводоканал» вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів та припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21.05.2024 № 3-04 є протиправними, просить їх скасувати, тому звернувся до суду з позовом у цій справі.
Вирішуючи клопотання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про заміну відповідача правонаступником, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 “Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» ліквідовано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та установлено, що правонаступником його майна, прав і обов'язків є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
За наведених обставин апеляційний суд допускає заміну відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України його правонаступником, Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі також Закон № 1264-XII).
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
Відповідно до ст.35 Закону № 1264-XII, порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, встановлено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з п. 7 цього ж Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відносини, пов'язані з призначенням позапланового заходу державного нагляду (контролю), регулює Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Абзацом п'ятим ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено:
Підставою для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Зі змісту наведеної норми випливає, що звернення фізичної особи про порушення, яке спричинило шкоду, зокрема навколишньому природному середовищу, є самостійною та достатньою підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Закон № 877-V не містить застереження, яке обмежувало б використання такого звернення як підстави заходу залежно від того, через який саме канал зв'язку - у тому числі через сервіс «ЕкоЗагроза» - це звернення надійшло до органу.
Сервіс «ЕкоЗагроза» є інструментом фіксації та обліку інформації про екологічні загрози, а не правовою формою, що виключає застосування Закону № 877-V до звернення, поданого через цей сервіс.
Апеляційний суд встановив, що звернення ОСОБА_1 за змістом стосувалося саме порушення, яке спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що відповідає підставі, визначеній абзацом четвертим ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V.
Особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану визначає постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі також Постанова № 303).
Пунктом 2 Постанови № 303 передбачено, що протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, або відповідного державного колегіального органу, погодженого з відповідним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України під час воєнного стану.
Вказана норма встановлює додаткову, властиву періоду воєнного стану, умову призначення позапланового заходу, а саме наявність рішення центрального органу виконавчої влади та наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини й захист навколишнього природного середовища.
Апеляційний суд встановив, що наказ № 424 виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, тобто центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, і за своєю правовою природою є тим рішенням центрального органу, наявність якого вимагає п. 2 Постанови № 303.
Підставою для прийняття спірного наказу стали звернення ОСОБА_1 , лист Державної екологічної інспекції України від 27 березня 2024 року № 2.3/57ПГ-Мін-24, інформаційна довідка, анкета встановлення можливого ступеня ризику, акт обстеження від 14 лютого 2024 року № 2/001009 та протокол вимірювання показників складу та властивостей вод від 09 лютого 2024 року № 7-9, якими зафіксовано наднормативний скид забруднюючих речовин у річку Стрий.
На переконання апеляційного суду, вказані документи у сукупності підтверджують наявність загрози, що може мати значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, а отже, забезпечують наявність, на момент видання наказу, умови, передбаченої п. 2 Постанови № 303.
Порядок фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу та Порядок організації та проведення огляду (обстеження), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 783, регулюють самостійну процедуру - фіксацію фактів заподіяння шкоди та проведення огляду (обстеження) місця такого заподіяння.
Ця процедура та позаплановий захід державного нагляду (контролю) за Законом № 877-V мають різні предмет і правові наслідки та не виключають одна одну.
Огляд (обстеження), проведений за Порядком № 783, у цій справі сформував доказову базу, яка підтвердила б наявність ознак порушення чи їх відсутність, і ця доказова база була використана центральним органом виконавчої влади під час прийняття рішення про призначення позапланового заходу.
Така послідовність дій відповідачів не суперечить законодавству, оскільки проведення огляду (обстеження) за Порядком № 783 не позбавляє контролюючий орган права в подальшому, за наявності визначених законом підстав, призначити позаплановий захід державного нагляду (контролю).
Та обставина, що за результатами огляду (обстеження) не здійснено розрахунку збитків у порядку п. 12 Порядку № 783, стосується повноти процедури огляду (обстеження), результати якого позивач у цій справі не оскаржує, і сама собою не свідчить про протиправність наказу № 424, виданого за іншою процедурою та на іншій правовій підставі.
Отже, на переконання апеляційного суду, доводи скаржника про те, що звернення, подане через сервіс «ЕкоЗагроза», розглядається виключно за процедурою Порядку № 783, є безпідставними.
За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19 квітня 2024 року № 424 виданий повноважним органом, за наявності передбачених законом підстав та у визначений Законом № 877-V і Постановою № 303 спосіб, а тому є правомірним.
Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.04.2024 № 424 “Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання Комунальним підприємством “Стрийводоканал» вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів».
Щодо вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та про визнання протиправним і скасування припису від 21 травня 2024 року № 3-04.
Частиною 1 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (його заступником) із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та посвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону № 877-V).
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V).
Зі змісту наведених норм апеляційний суд встановив, що направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) є документом, який не тільки засвідчує право на доступ до об'єкта контролю, а й визначає, серед інших обов'язкових відомостей, конкретний перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу.
Зазначення в направленні персонального складу уповноважених осіб має правове значення: саме ці особи й у такому складі наділяються повноваженнями на проведення заходу.
Тому апеляційний суд вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що направлення лише фіксує право посадових осіб проводити перевірку та не породжує правових наслідків щодо складу осіб, які її проводять, не узгоджується зі змістом ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V.
Апеляційний суд зі змісту акту від 21 травня 2024 року № 4/04/12, встановив, що в розділі акта, де зазначаються посадові особи органу державного нагляду (контролю), які беруть участь у проведенні заходу, зазначено лише трьох осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . У той же час, направленням від 30 квітня 2024 року № 4 для проведення цього самого заходу визначено шість осіб.
Таким чином, поза складом осіб, які фактично провели захід і склали акт, залишилися Тимань Х.А. - головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів, а також Джигирей В.О. та Гера О.З. - головні спеціалісти відділу інструментально-лабораторного контролю.
Апеляційний суд вважає, що захід державного нагляду (контролю) у цій справі полягав значною мірою у відборі проб води та інструментально-лабораторних вимірюваннях показників складу і властивостей вод, тобто у діях, для виконання яких до складу комісії й були включені інспектори відділу інструментально-лабораторного контролю. Проведення заходу та складення акту складом, який не відповідає визначеному в направленні та з якого вибули, зокрема, два з трьох інспекторів відділу інструментально-лабораторного контролю, ставить під сумнів повноту та об'єктивність установлення обставин, що стали підставою для висновків акту.
З огляду на викладене, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведення перевірки та складення акту трьома з шести визначених направленням осіб не свідчить про порушення при проведенні перевірки.
Відступ від визначеного направленням персонального складу осіб, які здійснюють захід, є відступом від установленого ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V змісту направлення і впливає на легітимність результатів заходу, оскільки повноваження на проведення заходу надаються направленням саме тому складу осіб, який у ньому зазначено.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі покликається на те, що в акті № 4/04/12 одним із розпорядчих документів, на виконання якого проводився захід, зазначено наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 30 квітня 2024 року № 121-і/п, який позивачу як суб'єкту господарювання, відносно якого проводився позаплановий захід, для ознайомлення не надавався і зміст якого позивачу невідомий.
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що абз. 7 ч. 2 ст. 8 Закону № 877-V передбачено, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язана: надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Із системного аналізу наведених норм та з огляду на ст. 19 Конституції України, згідно з якою орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, апеляційний суд зауважує, що суб'єкт господарювання, відносно якого здійснюється захід державного нагляду (контролю), повинен мати реальну можливість ознайомитися з розпорядчими документами, на виконання яких цей захід проводиться.
Така можливість є складовою права суб'єкта господарювання на захист від свавільного втручання та умовою реалізації ним права заперечувати проти заходу.
Зазначення в акті перевірки наказу від 30 квітня 2024 року № 121-і/п як розпорядчого документа за одночасного ненадання цього наказу позивачу позбавило позивача можливості перевірити законність підстав, обсягу та меж проведеного щодо нього заходу.
Відповідач, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладає обов'язок доведення правомірності своїх дій, не спростував доводу позивача про ненадання йому наказу № 121-і/п і не надав цього наказу до матеріалів справи, що позбавило суд можливості перевірити його зміст та відповідність вимог направлення цьому наказу.
Отже, сукупність установлених обставин, а саме проведення заходу та складення акта складом осіб, який не відповідає визначеному направленням від 30 квітня 2024 року № 4, без інспекторів відділу інструментально-лабораторного контролю, та зазначення в акті розпорядчого документа, не наданого суб'єкту господарювання, - свідчить про те, що дії Державної екологічної інспекції у Львівській області з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо Комунального підприємства «Стрийводоканал» вчинені з порушенням установленого Законом № 877-V порядку та є протиправними.
Однак, враховуючи те, що позивач наказ про проведення перевірки реалізований і визнання вищевказаних дій відповідачів протиправними не призведе до відновлення порушеного права позивача, апеляційний суд не знаходить правових підстав для задоволення відповідної позовної вимоги.
Поряд з тим апеляційний суд вважає, що протиправність дій відповідачів при проведенні перевірки зумовлює протиправність результатів такої перевірки, зокрема, припису, винесеного за наслідками відповідної перевірки.
Абзацом 1 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Апеляційний суд, зі змісту наведених норм встановив, що припис як захід реагування органу державного нагляду (контролю) складається виключно на підставі акту, складеного за результатами заходу, та є документом, похідним від такого акту.
Вказане означає, що правомірність припису безпосередньо залежить від правомірності акту і самого заходу, за результатами якого цей акт складено. Якщо захід державного нагляду (контролю) проведено з порушенням установленого законом порядку, то й акт, складений за його результатами, та похідний від нього припис не можуть вважатися правомірними, оскільки вони ґрунтуються на результатах заходу, легітимність якого не забезпечена.
Оскільки апеляційний суд установив, що дії Державної екологічної інспекції у Львівській області з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) вчинені з порушенням установленого Законом № 877-V порядку, акт від 21 травня 2024 року № 4/04/12, складений за результатами такого заходу, не може вважатися таким, що достовірно та з дотриманням процедури зафіксував порушення з боку позивача.
Апеляційний суд встановив, що припис від 21 травня 2024 року № 3-04, який складено саме на підставі акта № 4/04/12, є похідним від цього акта документом, а тому припис від 21 травня 2024 року № 3-04 є протиправним..
Доводи апелянта про порушення при відборі проб води та про невідповідність умов зберігання проб вимогам держстандартів, а також доводи про відсутність звернення громадянки ОСОБА_1 у сервісі “ЕкоЗагроза» апеляційний суд окремо не оцінює, оскільки встановлені апеляційним судом порушення порядку проведення заходу щодо складу осіб, які його провели, та щодо зазначення в акті ненаданого позивачу розпорядчого документа, є самостійними та достатніми підставами для визнання результату відповідного заходу державного контролю (в даному випадку припису від 21 травня 2024 року № 3-04) протиправним.
Таким чином, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача про визнання протиправним і скасування припису від 21 травня 2024 року № 3-04, що є підставою для задоволення відповідної частини позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції порушивши норми матеріального права, виходив з помилкових мотивів при прийнятті рішення в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Комунальним підприємством “Стрийводоканал», на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.04.2024 № 424 “Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)», рішення суду першої інстанції у відповідній частині необхідно змінити та прийняти постанову про відмову в задоволенні відповідної позовної вимоги з мотивів, що викладені в мотивувальній частині цієї постанови.
Одночасно суд першої інстанції порушив норми матеріального права в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21.05.2024 № 3-04, а тому рішення суду першої інстанції у відповідній частині необхідно скасувати та прийняти постанову задоволення відповідної позовної вимоги.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 19 квітня 2024 року № 424 встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 19 квітня 2024 року № 424 безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції у відповідній частині, а тому апеляційну скаргу в цій частині необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи обставини, викладені вище, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Замінити відповідача у справі - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Стрийводоканал» задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 380/13021/24 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та прийняти в цій частині постанову, відповідно до якої в задоволенні відповідної позовної вимоги відмовити з мотивів, що викладені в мотивувальній частині цієї постанови.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 380/13021/24 в частині визнання протиправним і скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21 травня 2024 року № 3-04 скасувати та ухвалити в цій частині постанову про задоволення відповідної позовної вимоги.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21 травня 2024 року № 3-04.
У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 380/13021/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
О. І. Довга