Справа № 320/35775/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
25 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про відмову у митному оформленні товару «Суміш запашних речовин PARFUM» за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» №UA100210/2018/436085 від 22.02.2018, що було оформлено карткою відмови від 18.05.2023 №UA100140/2023/000053;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України, яке викладено у листах №7.8/6/21/13/2088 від 13.02.2023, №7.8-3/28.6/8.19/7616 від 21.04.2023, №7.8-4/28.6/8.19/13877 від 25.07.2023 про відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» витрат митного органу за зберігання товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) за митною декларацією від 22.02.2018 №UA100210/2018/436085 на складі митниці;
- зобов'язати Київську митницю Державної митної служби України провести митне оформлення товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) у відповідності до митного оформлення за електронною митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» №UA100210/2018436085 від 22.02.2018 та здійснити видачу товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що до відділу митного оформлення митного поста «Спеціалізований» Київської митниці ДФС 22.02.2018 о 10:28 було подано електронну митну декларацію №UA100210/2018/436085 на товар "Суміш запашних речовин "PARFUM", яка застосовується для виробництва парфумерних виробів: "Суміш запашних речовин "PARFUM" у кількості - 20 175 кг. Торговельна марка : "PARFUM". Країна виробництва: Молдова. Виробник: SRL «ECOCHIM-GRUP», код УКТЗЕД 3302901000, одержувачем товару згідно зовнішньоекономічного договору від 29.01.2018 № 29-01840/2018 виступає ТОВ «ІНТЕК ЛОФТ».
Декларантом ТОВ «ІНТЕК ЛОФТ» в особі ОСОБА_1 до митного оформлення разом з митною декларацією були надані наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) від 15.02.2018 №2-3302/18; Автотранспортна накладна від 15.02.2018 № 917447; Акт про проведення митного огляду від 16.02.2018 № UA100210/2018/658594; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.02.2018 № 14; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.01.2018 № 29- 01840/2018; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 29.01.2018 №1 та від 15.02.2018 №2; Сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 15.02.2018 № А111352; Сертифікат якості від 15.02.2018 №2; Копія митної декларації країни відправлення від 15.02.2018 № NR10311272.
По митній декларації UA100210/2018/436085 були сформовані наступні форми митного контролю: АСУР 103-1 (Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/ або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби) та СУР 202-1 на підставі Листа СБУ (вх. КММ від 22.02.2018 №1277/9ф) (Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації).
По даній партії товару проведено митний огляд за результатами якого складено акт митного огляду від 23.02.2018 № UA100210/2018/436085.
Підрозділом митного оформлення направлено запит до спеціалізованого підрозділу стосовно визначення митної вартості від 12.03.2018 № 436085.
Для підтвердження митної вартості, додатково до електронної митної декларації від 22.02.2018 №UA100210/2018/436085 декларантом ОСОБА_1 було надано наступні документи: Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.02.2018 № 0902/2018; Банківські платіжні документи, що стосується товару від 21.02.2018 №3 та від 21.02.2018 №2; заявка на транспортне обслуговування перевізником від 15.02.2018 №2.
За результатами опрацювання запиту 13.03.2018 було підтверджено заявлену митну вартість товару.
Однак митне оформлення не завершилось, оскільки декларантом ОСОБА_1 було надано лист на подовження часу митного оформлення, згідно статті 255 митного кодексу України від 13.03.2018 № б/н.
14.03.2018 даний вантаж розміщено на склад тимчасового зберігання за єдиним уніфікованим документом №244/161/174.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва на вищевказаний товар було накладено арешт 16.03.2018 у кримінальному провадженні від 14.09.2017 № 42017100000001173, шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження.
На складський облік Київської митниці 02.04.2018 за Актом прийому-передачі від 02.04.2018 № 109/18 передано на зберігання товар, а саме - «суміш запашних речовин «PARFUM», яка застосовується як промислова сировина у парфумерній промисловості для виробництва парфумерних виробів. Торговельна марка «PARFUM». Країна виробництва - Молдова. Виробник - SRL «ECOCHIM-GRUP» загальною вагою нетто 20 175 кг.
07.02.2023 до Київської митниці надійшов лист Київської міської прокуратури від 31.01.2023 №11-179вих-23 (вх. митниці №3843/8.7 від 07.02.2023) з доведенням ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 04.03.2021 по справі №760/2888/21 стосовно скасування арешту на вищевказаний товар.
15.05.2023 до Київської митниці надійшла заява від 11.05.2023 № 35 (вхідний митниці від 15.05.2023 № 15195/8.19) від ТОВ «ІНТЕК ЛОФТ» в особі адвоката Самчук М.В. стосовно завершення митного оформлення.
За результатами розгляду заяви від 11.05.2023 №35 та з урахуванням листа підприємства ТОВ «ІНТЕК ЛОФТ» щодо продовження часу митного оформлення товарів від 13.03.2018 № б/н підписаного декларантом (директором) ОСОБА_1 , було встановлено, що ОСОБА_1 вже не є посадовою особою підприємства ТОВ «ІНТЕК ЛОФТ», про що свідчать зміни до облікової картки суб'єкта зовнішньої економічної діяльності від 16.02.2023 №100/2018/723, яка міститься в Автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) «Інспектор» та дані якої пов'язані з даними з митної декларації на програмному рівні. У зв'язку з цим, під час перевірки митної декларації, АСМО «Інспектор» формує повідомлення про критичну помилку, яка фізично виключає можливість оформлення митної декларації, оскільки особа, зазначена в графі 54 митної декларації відсутня в обліковій картці підприємства, як особа вповноважена на декларування та фактично не може відповідати за результати таких юридичних дій як декларування та його фіксацію у вигляді завершення митного оформлення митним органом.
Враховуючи фізичну та нормативну неможливість здійснення митного оформлення товару, митницею було складено картку відмови у митному оформленні від 18.05.2023 №UА100140/2023/000053.
Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України вбачається, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з частинами 1-3 статті 38 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно пункту 2 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема про відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію.
Згідно п. 1 ч. 3 статті 335 Митного кодексу у встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються, зокрема відомості про документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію.
Згідно частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний:
1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;
2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;
3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;
4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;
5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Згідно частин 4 та 5 статті 266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною надання картки відмови стало порушення вимоги пункту 2 частини 8 статті 257, пункту 1 частини 3 статті 335 Митного кодексу України, Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, в частині невідповідності відомостей зазначених у графі 54 митної декларації про фізичну особу, яка безпосередньо склала митну декларацію, з інформацією яка подається митному органу відповідно до Порядку обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 №552.
Згідно статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Таким чином, митний орган обґрунтовано відмовив у митному оформленні товарів зі складанням відповідної картки відмови.
Згідно норм Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, при поданні митної декларації на товари, митне оформлення яких за раніше поданою до оформлення митною декларацією не було завершено з наданням відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, в графі 44 зазначаються відомості про відповідну картку відмови.
Також, для підтвердження правомірності здійснення митного оформлення товарів, в цій декларації зазначається митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів. Крім того в новій митній декларації, а саме графі 54 повинна бути зазначена особа підприємства уповноважена на декларування та інформація про яку внесена у відповідну облікову картку підприємства, яка на програмному рівні пов'язана з митною декларацією.
Також, в графі 44 митної декларації зазначаються відповідні коди документів, передбачені класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2012 №1011 (картка відмови, судові рішення, тощо).
Як вже зазначалось, відповідне митне оформлення не було завершене, оскільки декларантом ОСОБА_1 було надано лист на подовження часу митного оформлення у зв'язку із бажанням подати додаткові документи, згідно статті 255 митного кодексу України від 13.03.2018 № б/н.
Згідно п. 2 ч. 2 статті 255 Митного кодексу України строк митного оформлення може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей, зокрема, у разі підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару.
Крім того, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва на вищевказаний товар було накладено арешт 16.03.2018 у кримінальному провадженні від 14.09.2017 № 42017100000001173, шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження.
Як свідчать ухвали (рішення) по вказаній кримінальній справі, (зокрема ухвала від 22 березня 2018 Дніпровського районного суду м. Києва), правоохоронними органами вбачається підміна коду товару з метою ухилення від акцизного податку, так у вказаній ухвалі зазначено наступне: «З'ясовано, що ОСОБА5, організатор незаконної оборудки та ОСОБА6, (співорганізатор, син ОСОБА5, засновник ТОВ «ІНТЕК ЛОФТ» та ТОВ «АСТРЕЙ-НОРД») організували канал ввезення на адресу вищевказаних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з Молдови денатурованого етилового спирту з концентрацією 96% (товарна підгрупа згідно з УКТЗЕД 2207, ставка акцизного податку 126,96 грн. за 1 л етилового спирту) шляхом внесення до товаросупровідних документів кодів згідно з УКТЗЕД 3302 (суміші запашних речовин), 3814 (розчинник гідратних пробок, 3808 (дезінфікуючі засоби) та оформлення в зоні діяльності відділу митного оформлення № 4 митного посту «Спеціалізований» КММ, чим наносять збитки державі у великих розмірах.
В результаті випуску етилового спирту у вільний обіг під виглядом інших товарів, вантажі доставляються на складські приміщення і після формування поставок, ємкості завантажуються та доставляються до кінцевих покупців, які використовують незаконно імпортований спирт для виробництва фальсифікованої парфумерної продукції.
Встановлено, що митне оформлення зазначених товарів здійснюється в зоні діяльності митного поста «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС України, організатором функціонування зазначеної схеми виступає ОСОБА 5 , який є директором ТОВ «ДІТЕК-ЕКО» та засновником ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТС КОМПАНІ», який в подальшому після випуску етилового спирту у вільний обіг під виглядом інших товарів, вантажів доставляється на складські приміщення, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 102 (територія фермерського господарства)».
До того ж кримінальне провадження стосовно саме директора ТОВ «Інтек Лофт», як одного із фігурантів у даній справі за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків) у вказаній кримінальній справі ухвалою від 04 березня 2021 року Солом'янським районним судом м. Києва закрито не через відсутність події злочину/проступку, не через відсутність його складу, а за закінченням строку давності.
Таким чином, судом встановлено, що картка відмови у митному оформлення була прийнята митницею правомірно.
Згідно статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.
Розрахунок витрат за зберігання товарів на складі митного органу здійснювався згідно вимог Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування та розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (зі змінами) (далі - Порядок №731).
Позивач вказує на норми законодавства щодо відшкодування витрат на зберігання речових доказів за рахунок держави.
З цього приводу суд зазнає, що пунктом 8 розділу II Порядку №731 передбачено, що при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включається час, протягом якого товари, транспортні засоби зберігались на складі митного органу як предмети, тимчасово вилучені відповідно до кримінального процесуального законодавства, якщо судом скасовано арешт майна та/або закрито кримінальне провадження.
Розрахунок тривалості такого часу здійснюється на підставі прийнятих у порядку кримінального процесуального законодавства документів, що засвідчують факт скасування арешту майна та/або закриття кримінального провадження, а також непритягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
У зв'язку з цим, обрахунок витрат за зберігання здійснювався митницею починаючи з дня скасування судом арешту майна, яке згідно ухвали Солом'янський районний суд м. Києва відбулось 04 березня 2021 року.
Крім того, позивач щодо митного оформлення та видачі вантажу звернувся із відповідним листом лише 15.05.2023, а тому нарахування митницею витрат за зберігання після скасування арешту є обґрунтованим.
Також суд звертає увагу, що відмова у митному оформленні товару відбувалась вже після вказаного звернення позивача.
Підтвердженням того, що до витрат за зберігання митниця не включала період за який на нього був накладений арешт, є копія долученого до справи самим позивачем, адресованого його адвокату листа митниці №7.8-4/28.6/8.19/13877 від 25.07.2023, в якому зазначений прорахунок станом на 24.07.2023 із кількістю днів зберігання - 872. Так, за відрахування від вказаної дати зазначеної кількість днів, отримана дата становитиме 04.03.2021 - дата скасування арешту майна.
Згідно із частиною першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваних рішень, а також вимог про вчинення дій щодо здійснення митного оформлення товару як похідних.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Н.П.Бужак
суддя В.В.Файдюк