25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25282/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" про відвід судді Олефіренко Н.А., судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В. від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 в адміністративній справі №160/25282/24 за позовом Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" до Криворізької міської ради, треті особи: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто ім.Ю.М.Білоконя" Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавець Антоніна Тимофіївна ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю "Воловик і партнери груп" фізична особа-підприємець ОСОБА_5 ОСОБА_6 фізична особа-підприємець ОСОБА_7 Приватне акціонерне товариство"Електроград" Aкціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з Дослідним заводом" Товариство з обмеженою відповідальністю “СІТІ РОЗВИТОК» Товариство з обмеженою відповідальністю “Атріум Дельта» ОСОБА_8 ОСОБА_9 Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва» Слинько Едуард Володимирович про визнання протиправним рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської спілки “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, в якому позивач просить визнати незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».
04.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі клопотання Громадської спілки “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» про призначення експертизи задоволено частково та призначено судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса», витрати на проведення якої покладено на заявника - Громадську спілку “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ», зупинено провадження до закінчення проведення судової експертизи та направлено матеріали справи до експертної установи.
07.11.2025 року від Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» надійшло клопотання про узгодження строку проведення експертизи, 12.11.2025 року - матеріали даної справи разом з клопотанням про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи з питань землеустрою.
14.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі погоджено Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім.Заслуженого професора М.С.Бокаріуса» у термін більше ніж 90 календарних днів, поновлено провадження у даній справі, задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, та, оскільки для продовження експертизи експерт направив рахунок, обов'язок сплати якого покладено на позивача, судом зобов'язано Громадську спілку “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» надати суду докази оплати експертизи №14779/14780 за рахунком №2099 від 29.10.2025 року у 10 денний строк з дня отримання даної ухвали, або повідомити суду причини неможливості їх надання у той самий строк.
27.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі №160/25282/24 до закінчення проведення судової експертизи та постановлено надіслати справу Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 04.09.2025 року.
01.12.2025 року від Громадської спілки “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» надійшло клопотання, в якому заявник посилаючись на вимоги ч.2 ст.121 КАС України, згідно якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, просив: “не обмежувати позивача 10-ти денним строком на оплату судової експертизи та продовжити цей строк на 36 днів, тобто, до 04.01.2026р. включно».
11.12.2025 року клопотання Громадської спілки “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» про продовження строку оплати експертизи призначеної по даній справі - повернуто заявнику без розгляду, оскільки строк для оплати експертизи було встановлено експертною установою, а не судом.
30.12.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи, які повернуті без проведення експертизи, у зв'язку з її зняттям з виконання, згідно п.1.13 "Інструкції про призначення і проведення судових експертиз, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, з огляду на те, що заявником - Громадською спілкою “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» оплату експертизи у встановлений експертом строк здійснено не було.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 витрати на проведення судової експертизи, призначеної у справі №160/25282/24 ухвалою суду від 04.09.2025 року покладено на відповідача - Криворізьку міську раду.
Зупинено провадження у справі №160/25282/24 - до одержання результатів експертизи, призначеної ухвалою суду від 04.09.2025 року у справі №160/25282/24.
Справу №160/25282/24 надіслано Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса».
Громадська Спілка "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ", не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, звернулась до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 20.05.2026 о 10:30.
Вподальшому, до суду від Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" надійшла заява про відвід судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В. від участі у розгляді справи №160/25282/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 року визнано необґрунтованою заяву Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" про відвід судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В. від участі у розгляді справи №160/25282/24 та передано справу №160/25282/24 для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 року у задоволенні заяви відмовлено.
22.05.2026 року до суду від Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" надійшла заява про відвід судді Олефіренко Н.А., судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В. від участі у розгляді справи №160/25282/24.
Заява обґрунтована тим, що ознайомившись із ухвалою суду від 20.05.2026 року щодо відмови у задоволенні заяви про відвід від 10.05.2026 року вбачається, що у ній фактично не спростовано жодного із доводів заяви про відвід, не надано оцінки наведеним обставинам щодо попередньої участі суддів у розгляді аналогічної категорії спорів та не наведено мотивів, з яких суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних сумнівів у неупередженості складу суду. Натомість, судом лише узагальнено зазначено про те, що доводи заявника зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями суддів та не містять підстав, передбачених ст.36 КАС України, без належного аналізу конкретних аргументів та обставин, викладених у заяві про відвід. Фактично суд обмежився шаблонним викладенням загальних положень ст.36, 40 КАС України без здійснення належної правової оцінки конкретних доводів заяви про відвід, що свідчить про формальний характер її розгляду. Ухвала суду від 20.05.2026 року взагалі не містить мотивів, з яких обставини попередньої участі суддів у розгляді аналогічного спору та доводи щодо допущених ними процесуальних дій не можуть об'єктивно викликати у сторони чи «стороннього спостерігача» сумнівів щодо безсторонності суду у розумінні п.4 ч.1 ст.36 КАС України. Крім того, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 року заяву про відвід було визнано необґрунтованою та передано справу для визначення іншого складу суду з метою вирішення питання про відвід у порядку ч.4 ст.40 КАС України. Однак, не дочекавшись фактичного вирішення заяви про відвід іншим суддею та не усунувши об'єктивні сумніви щодо можливості подальшої участі суддів у розгляді справи, судом вже було призначено наступне судове засідання. Такі процесуальні дії об'єктивно створюють враження формального характеру розгляду заяви про відвід та заздалегідь визначеного продовження розгляду справи тим же самим складом суду, незалежно від результатів розгляду питання про відвід іншим суддею.
Ознайомившись із доводами заяви про відвід, колегія суддів зробила висновок, що заява є необґрунтованою з наступних підстав.
Мета відводу (самовідводу) судді - гарантувати безсторонність суду, запобігати упередженості судді під час розгляду справи.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно із частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до приписів статті 39 КАС України
1. За наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
2. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 21 січня 2019 року у справі № 9901/796/18 та від 18 березня 2019 року у справі № 800/125/17 дійшла висновку, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. ….. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21 звернула увагу на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме тому не може бути підставою для відводу (самовідводу) судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Внутрішні емоційні відчуття заявника без доказів не можуть підтвердити обставини, що викликають сумнів у неупередженості.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
При цьому від судді очікується максимальна обачність для збереження іміджу неупередженого, уникаючи публічних висловлювань про справи, що можуть поставити під сумнів його неупередженості.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається. В свою чергу, незгода із рішеннями суду підлягає оскарженню у порядку, встановленому процесуальним законодавством та не може бути підставою для відводу.
У зв'язку з цим, підстави для відводу головуючого судді у цій справі були відсутні.
Фактично доводи заяви є суб'єктивною думкою, не підтвердженою жодними доказами або об'єктивними фактами.
Незгода позивача з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Згідно пункту 5.2 Банголорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 N 2006/23, при виконанні своїх судових обов'язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи.
Зазначений принцип рівності Банголорських принципів поведінки суддів суддями також не порушений, оскільки відсутні докази демонстрування судом прихильності чи упередженості до будь-якої особи.
Розглянувши доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід суддів, обставини, які, на думку заявника є підставами для відводу, колегія суддів вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставами для відводу.
Наведені позивачем у заяві про відвід доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б за об'єктивними критеріями викликати сумнів в об'єктивності або неупередженості судді при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки зводяться до власних припущень заявника, які не містять достатніх обґрунтувань.
А мотиви, які позивач вказує в якості підстав для відводу зазначених суддів, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позивач не навів, а суд не встановив обставин, які б свідчили про упередженість суддів, їх зацікавленість в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі. Суб'єктивна думка представника позивача щодо зазначених суддів є оціночною і не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду стосовно сторін у цій справі.
Частиною четвертою статті 40 КАС України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів вважає, що заява Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" про відвід судді Олефіренко Н.А., судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В. від участі у розгляді справи №160/25282/24, є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити та розгляд заяви передати на вирішення іншому складу суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 КАС України, суд, -
Визнати необґрунтованою заяву Громадської Спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" про відвід судді Олефіренко Н.А., судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В. від участі у розгляді справи №160/25282/24.
Передати справу №160/25282/24 для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді Олефіренко Н.А., судді Божко Л.А. та судді Дурасової Ю.В..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 25 тараня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова