25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28658/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року в справі №160/28658/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРА-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року в справі № 160/28658/25 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків, а саме:
- документа про сплату судового збору у розмірі 2906,88 гривні.
Разом з тим, здійснюючи підготовчі дії та перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено, що необхідно вирішити питання дотримання скаржником процесуального строку на апеляційне оскарження та обґрунтованості заявленого ним клопотання про його поновлення.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Рішення суду першої інстанції ухвалено 05 грудня 2025 року.
Копію рішення в електронному вигляді скаржник отримав 11.03.2026 року о 12:35, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
В данному випадку останнім днем апеляційного оскарження є 10.04.2026 року (п'ятниця).
Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником через Електронний суд 15.05.2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що скаржник подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв'язку з несплатою судового збору.
Скаржник зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не мало можливості сплатити судовий збір через відсутність бюджетних асигнувань. ДПС України забезпечує адміністрування податків та зборів суб'єктами господарювання та є органом, що забезпечує наповнення Державного бюджету України.
ДПС та її відокремлені підрозділи є сторонами в багатьох судових справах, що потребує значної суми коштів для сплати судового збору.
Вказує, що приписами КАС України зазначено, що повернення апеляційної скарги не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому цим Кодексом та посилаючись на судові рішення Верховного Суду та ЄСПЛ, просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки як при первинному, так і повторно в діях відповідача вбачається сумлінне ставлення до процесуальних прав та обов'язків.
Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, скаржник отримав копію рішення 11.03.2026 року та подавав апеляційну скаргу на рішення суду 08.04.2026 року в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року залишена без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору, а ухвалою апеляційного суду від 06 травня 2026 року вказана апеляційна скарга повернута скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Вказана ухвала суду апеляційної інстанції отримана скаржником в електронному вигляді 07.05.2026 року та в касаційному порядку не оскаржена.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини “Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги, поданої в межах строку апеляційного оскарження у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судових рішень апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв'язку з невиконанням ухвали суду про залишення скарги без руху.
Апеляційний суд зазначає, що вдруге апеляційна скарга подана 09.07.2025 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження та знов таки без документу про сплату судового збору за її подання.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Крім того, подаючи апеляційну скаргу вдруге з пропуском строку апеляційного оскарження, та посилаючись на те, що як первинна, так і повторна скарга відповідає вимог КАС України, що демонструє сумлінне ставлення скаржника до своїх процесуальних прав та обов'язків, останній на думку суду штучно створює умови нібито поважності пропуску строку апеляційного оскарження, при цьому знов таки не сплачує судовий збір.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по справі № 160/28658/25 залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко