Апеляційне провадження
№22-ц/824/8632/2026
22 травня 2026 року місто Київ
справа №753/18464/25
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2026року, ухвалене під головуванням судді Колесника О.М., повний текст рішення складено 23 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 22 лютого 2026 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2026року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору, подання до Київського апеляційного суду квитанції про оплату та копій апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
18 травня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, яка була подана засобами поштового зв'язку, разом з копією апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами іншому учаснику справи.
Також, у вказаній заяві позивач ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року.
В обґрунтування вимог посилалась на те, що вона є людиною похилого віку, членом сім'ї померлого ветерана війни та отримує незначну пенсію. Також має ряд хронічних захворювань, що підтверджуються виписками та медичними документами.
Вказувала, що її фінансове становище є дуже хитким, оскільки всі кошти йдуть на оплату житла та комунальних послуг, їжу та потрібні ліки. Тому наразі її майновий стан не дає змоги сплатити повністю судовий збір.
Суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20) дійшла висновку, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини (у рішеннях від 26 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі», від 26 липня 2005 року у справі «Єдамський та Єдамська проти Польщі») вказав, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розміру заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Тобто можливість особи розпоряджатися своїми коштами та майном повинна враховуватися судами при оцінці фінансового (майнового) стану цієї особи при вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Однак жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору до Київського апеляційного суду не надано.
А відтак, наведені апелянтом доводи щодо звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, а саме, що ОСОБА_1 має скрутне фінансове становище, так як є людиною похилого віку, членом сім'ї померлого ветерана війни та отримує незначну пенсію не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки апелянтом не надано суду доказів на підтвердження її складного майнового стану за 2025 рік, який би унеможливлював сплату нею судового збору: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відсутність нерухомого та рухомого майна з якого отримується дохід, компенсації, прибутку.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2021 року у справі №910/4473/21, від 02 лютого 2022 року у справі №697/2951/19.
Таким чином, клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження скрутного матеріального становища не надано жодних доказів.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, а саме, для сплатити судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 3633,6 грн на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надання до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.185, 357 ЦПК України, -
Продовжити позивачу ОСОБА_1 і строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2026року, ухвалене під головуванням судді ухвалене під головуванням судді Колесника О.М., повний текст рішення складено 23 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення на десять днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.