Унікальний номер справи № 757/18462/21-ц Головуючий у суді першої інстанції - Вовк С.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6154/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
22 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянувши заяву Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери», яка подана адвокатом Гапоненком Романом Івановичем про відвід судді-доповідача Нежури В.А. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які подані адвокатом Почерняк Іриною Сергіївною на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року по цивільній справі за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном,
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які подані адвокатом Почерняк І.С. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року.
Для розгляду справи протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2025 року визначено склад суду: суддя-доповідач Нежура В.А., судді: Верланов С.М., Невідома Т.О.
До Київського апеляційного суду 18 травня 2026 року надійшла заява Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери», яка подана адвокатом Гапоненком Р.І. про відвід судді-доповідача Нежури В.А.
Відвід обґрунтовує тим, що всупереч вимогам пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суддею-доповідачем Нежурою В.А. не вирішено питання щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року, незважаючи на те, що останній не має процесуального права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Вказує, що тривале невирішення цього питання фактично надає ОСОБА_1 процесуальні переваги, дозволяє йому брати участь у справі всупереч закону та порушує принципи законності, рівності сторін і змагальності, гарантовані статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України.
Зазначає, що станом на даний час суддею-доповідачем Нежурою В.А. не вирішено питання щодо відмови ОСОБА_1 у долученні до матеріалів справи Договору найму житла від 13 лютого 2021 року та повернення цього договору без розгляду по суті, оскільки зазначений договір був поданий ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції як доказ, який не був предметом дослідження суду першої інстанції та не подавався під час підготовчого провадження у справі, що представник ОСОБА_1 особисто підтвердила у судовому засіданні 23 квітня 2026 року, зазначивши, що «дійсно такий договір до суду першої інстанції не подавався».
Посилається на те, що суддею Нежурою В.А. було проігноровано вимоги статті 367 ЦПК України щодо недопустимості прийняття нових доказів, які не були предметом дослідження суду першої інстанції.
Акцентує, що такі дії судді Нежури В.А. свідчать про вибіркове застосування норм процесуального права та надання переваги стороні ОСОБА_1 і ОСОБА_1 , тоді як до позивача суд не проявляє аналогічного рівня процесуальної лояльності та об'єктивності, тим самим суддя порушує принцип рівності учасників.
Суддею Нежурою В.А. фактично проігноровано та порушено вимоги статей 362, 366, частини 1 та 3 статті 367, а також статті 44 ЦПК України щодо недопустимості зловживання процесуальними правами, принципи справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи, передбачені статтею 2 ЦПК України, а також принципи рівності сторін і законності, гарантовані статтею 129 Конституції України.
Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для відводу судді-доповідача.
Згідно з частиною 2 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України , якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України
Статтею 39 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити відвід судді.
Як вбачається з заяви про відвід судді, заявник просить відвести суддю на підставі того, що у нього виникають сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді-доповідача.
Так, посилання заявника на те, що суддею-доповідачем не вирішено питання щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , не свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді, оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у разі встановлення після відкриття апеляційного провадження того, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося.
Отже, це питання буде розглянуто під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Посилання заявника на те, що суддею-доповідачем не вирішено питання щодо долучення до матеріалів справи Договору найму житла від 13 лютого 2021 року, також не підтверджує наявності підстав для відводу судді-доповідача.
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, питання щодо прийняття чи неприйняття додаткових доказів є процесуальним правом суду апеляційної інстанції та вирішується судом під час розгляду справи з урахуванням конкретних обставин справи, доводів учасників процесу та вимог процесуального закону.
Наведені заявником доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями суду під час розгляду справи, що відповідно до статті 36 ЦПК України не свідчить про упередженість судді та не є підставою для його відводу.
Будь-яких інших обставин, що вказують на наявність підстав для відводу, передбачених статею 36 ЦПК України, заявник не вказав.
Оскільки судом не встановлені підстави, передбачені статтею 36 ЦПК України, для відводу судді, колегія суддів вважає заяву про відвід необґрунтованою.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу судді-доповідача у визначеному складі, питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 38, 40 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
Заяву Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери», яка подана адвокатом Гапоненком Романом Івановичем про відвід судді-доповідача Нежури В.А., визнати необґрунтованою та передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді