25 травня 2026 р. Справа № 480/2097/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 08.12.25 по справі № 480/2097/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 05.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах, періоди роботи з 04.05.2024 по 31.01.2025 включно на посаді електрозварник ручного зварювання машино-тракторний парк в ТОВ "Десна" призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 25.02.2025.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заява позивачки про призначення пенсії розподілена Головному управлінню Пенсійного фонду України Рівненській області. Однак, головне управління відмовило у призначенні пенсії рішенням від 05.03.2025 № 184050007502, оскільки до пільгового стажу не було зараховано період роботи з 04.05.2024 по 31.01.2025. Позивач вважає таку відмову протиправною.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 184050007502 від 05.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 04.05.2024 по 31.01.2025 у ТОВ "Десна" на посаді електрозварника ручного зварювання машино-тракторного парку.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" та прийняти рішення по суті заяви від 25.02.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Судом не враховано, що обов'язковою умовою для зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 2 є документальне підтвердження умов праці, яке полягає у поданні до органу Пенсійного фонду виписок з наказів про атестацію робочого місця та уточнюючих довідок про період роботи та умови праці. З огляду на викладене, за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 04.05.2024 по 31.01.2025 згідно довідки №15/пф від 24.02.2025 про стаж роботи, виданої ТОВ "Десна", оскільки переліки робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено або (ні) право на пенсію за віком на пільгових умовах не оформлені належним чином. До ЕПС долучено накази "Про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці" від 20.05.2019 № 16/5, від 15.04.2024 №16/8 та накази "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" від 13.06.2019 № 17/5, від 02.07.2024 № 16/9, до них долучені переліки робочих місць, що підлягають атестації, які не містять дати, до якого наказу відносяться, відсутні останні сторінки документу з підписами. Судом не взято до уваги, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема, інформація щодо розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць та зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80 % робочого часу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач 25.02.2025 звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За наслідками розгляду заяви Головним управлінням в Рівненській області прийнято рішення від 05.03.2025 №184050007502, відповідно до якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 04.05.2024 по 31.01.2025 згідно довідки №15/пф від 24.02.2025 про стаж роботи, виданої ТОВ "Десна", оскільки переліки робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено або (ні) право на пенсію за віком на пільгових умовах не оформлені належним чином. До ЕПС долучено накази "Про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці" від 20.05.2019 № 16/5, від 15.04.2024 №16/8 та накази "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" від 13.06.2019 № 17/5, від 02.07.2024 № 16/9, до них долучені переліки робочих місць, що підлягають атестації, які не містять дати, до якого наказу відносяться, відсутні останні сторінки документу з підписами.
Не погодившись зі спірним рішенням, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткое задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 184050007502 від 05.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 04.05.2024 по 31.01.2025 у ТОВ "Десна" на посаді електрозварника ручного зварювання машино-тракторного парку, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" та прийняти рішення по суті заяви від 25.02.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV).
Частиною 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Судовим розглядом встановлено, що позивач 01.07.2009 прийнятий на роботу в ТОВ "Десна" на посаду бригадира тракторного парку. 01.10.2023 позивач переведений на посаду електрозварника ручного зварювання на якій і працює по теперішній час, що підтверджується записом в трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.7) та довідкою ТОВ "Десна" від 14.03.2025 №21/пф (а.с.12).
В матеріалах справи міститься копія наказу ТОВ "Десна" від 02.07.2024 №16/9, про результати атестації робочих місць за умовами праці, згідно п.п. 1.1. п. 1 якого зазначено "погодити і затвердити перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких за результатами атестації робочих місць, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення передбачене законодавством України згідно дод. №1, №2 (а.с.10).
Також в матеріалах справи наявний перелік робочих місць, виробництв, робіт і посад, працівникам яких за результатами атестації робочих місця, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення передбачене законодавством України (дод. №1), згідно якого посада електрозварника річного зварювання, яку займає позивач з 01.10.2023 по теперішній час підтверджує право на пільгове призначення пенсії відповідно до Списку №2 (код 7212 розділ ХХХІІІ)
Отже, за результатами атестації робочих місць професія позивача дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Відтак, пільговий стаж роботи позивача в спірний період підтверджується результатами атестацій робочих місць, затверджених відповідним наказом.
Відповідно до пункт 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строк
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Враховуюяи вищенаведене, Головним управлінням проявило надмірний формалізм під час прийняття спірного рішення про відмову у призначенні пенсії з підстави відсутності в переліку робочих місць, що підлягають атестації дати, до якого наказу відносяться, та відсутні останні сторінки документу з підписами.
Також безпідставним є не зарахування спірного періоду роботи позивача, оскільки відповідно до п.10 Порядку під час визначення пільгового стажу використовуються результати атестації (не саму постанову або наказ про затвердження результатів атестації, як підсумковий документ, а саме результати атестації).
Так, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 442 № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 Порядку №442 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 № 21-307а14 та Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 у справі №227/545/17 та від 18.09.2018 № 345/3301/17.
Аналізуючи вищевказані норми права, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.
Як зазначалось вище, за спірний період роботи позивача його посада була атестована та входить до Списку №2.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу по Списку №2 спірного періоду роботи та наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 04.05.2024 по 31.01.2025 у ТОВ "Десна" на посаді електрозварника ручного зварювання машино-тракторного парку, враховуючи те, що у спірному періоді позивач виконував роботу із шкідливими умовами праці, робота на якій дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах за Списком № 2.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності свого рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 05.03.2025 №184050007502 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах з 25.02.2025, колегія суддів зазначає наступне
Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови у призначенні пенсії стали висновки відповідача про незарахування періодів роботи відповідно до трудової книжки та довідок.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 25.02.2025 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1.
Із врахуванням вищевикладеного, застосовуючи належний спосіб захисту прав позивача, виходячи за межі позовних вимог для повного захисту порушеного права на пенсію у відповідності до вимог ст. 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача від 25.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на пільгових умовах відповідно до пункту п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти рішення по суті заяви від 25.02.2025 з урахуванням пільгового стажу позивача та правової оцінки, наданої судом по даній справі.
Зазначений висновок суду по даній справі узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.12.2021 по справі №160/9272/20.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 480/2097/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова