Справа № 163/536/26
Провадження № 3/163/489/26
21 травня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0058/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «АВТОАУДІ», РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «АВТОАУДІ», під час митного оформлення товару «Легковий автомобіль марки BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 ...» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140019008U3 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 43 980,56 гривень шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 PL/MF/AR 0596366 від 07.03.2023, який не був виданий та легалізований Податковою адміністрацією Польщі - Митно-податковою інспекцією в м.Катовіце (митне відділення Славкув) та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.
ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з'явився, проте належним чином був повідомлений про розгляд справи, зокрема отримавши повідомлення на електронну адресу ТОВ «АВТОАУДІ», керівником якого він є, крім того, направлялися повідомлення про розгляд справи за адресою місця проживання, які повернулися до суду без вручення адресату.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує процесуальних обов'язків своєчасно з'явитися до суду за викликом, не повідомив про причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, на підставі ст.268 КУпАП справа розглянута без його участі.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.
Дослідження доказів по справі встановлено таке.
Факт ввезення на митну територію України товару «Легковий автомобіль марки BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 ...» від компанії «AUTOKEILA OU» (Естонія) в адресу ТОВ «АВТОАУДІ» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140019008U3.
Декларантом в цій митній декларації зазначений ОСОБА_1 , який одночасно у період подання цієї декларацій був керівником отримувача товару ТОВ «АВТОАУДІ», що доводиться обліковою карткою суб'єкта ЗЕД та витягом з ІКС «Податковий блок».
У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).
Преференція заявлена на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1 PL/MF/AR 0596366 від 07.03.2023.
На запит Держмитслужби уповноважений орган Республіки Польща листом від 25.09.2025 №2401-ІОА.4331.87.2025.КК надав інформацію про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1.
У листі уповноважений орган Республіки Польща повідомив, що сертифікати з перевезення EUR.1, у тому числі сертифікат EUR.1 PL/MF/AR 0596366 від 07.03.2023, не були видані та легалізовані Польською Податковою Адміністрацією - Митно-податковою інспекцією в Катовіце (митне відділення Славкув).
У зв'язку із цим товари/продукція, на які поширюється дія вищезазначених сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в Рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Відповідь митних органів Респубілки Польща, отримана у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, складеним і виданим службовою особою від імені органу державної влади іноземної держави, який посвідчує обставини, що мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 495 МК України. Зазначений доказ є очевидним та не спростований.
Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Республіки Польща, у справі не здобуто.
З огляду на таку інформацію доповідною запискою начальника УК та АМП Волинської митниці від 29.10.2025 №15/15-03/12188 визначено, що товар, зазначений у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 PL/MF/AR 0596366, не має преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140019008U3 становить 43 980,56 гривень, з яких мито: 36 650,47 грн; ПДВ: 7 330,09 грн.
Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.
Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Так із відповіді митних органів Республіки Польща вбачається, що сертифікати з перевезення EUR.1, серед яких сертифікат EUR.1 PL/MF/AR 0596366, не були видані та легалізовані Польською Податковою Адміністрацією - Митно-податковою інспекцією в Катовіце (митне відділення Славкув).
Досліджені у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме отримувач товару - ТОВ "АВТОАУДІ" - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікату перевезення товару EUR.1, оскільки використання такого сертифікату безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару. Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.
Згідно з встановленим Порядком заповнення преференційних документів, графа 11 сертифіката EUR.1 є обов'язковим реквізитом, який підтверджує факт державного контролю. Наявність у цій графі лише відтиску загальної печатки без обов'язкового проставлення особистої номерної печатки посадової особи митниці є грубим порушенням стандартів оформлення. Для професійного імпортера, який регулярно користується тарифними преференціями, відсутність ідентифікатора службової особи є очевидними ознаками технічного виготовлення документів поза межами встановленої процедури.
Оскільки саме імпортер є безпосереднім вигодонабувачем від застосування тарифної преференції, на нього покладається підвищений обов'язок перевірки легітимності підстав для такої пільги. Добросовісний імпортер, виявивши дефекти у формі документа (графа 11), мав би утриматися від його подання до митних органів до моменту з'ясування автентичності. Подання завідомо дефектних документів свідчить про свідоме прийняття ризику використання недійсних сертифікатів задля отримання неправомірної економічної вигоди.
Суд оцінює поведінку ТОВ «АВТОАУДІ» після складання протоколу про порушення митних правил як таку, що підтверджує усвідомленість дій. Протягом тривалого часу імпортер не вчинив жодної дії, притаманної добросовісній особі, чиї права були порушені контрагентом (продавцем): не ініційовано претензійну роботу щодо постачання товару з фіктивними документами; не надіслано запитів до продавця або митних органів Польщі для підтвердження видачі сертифікату; керівник ОСОБА_1 ігнорував виклики митного органу для надання пояснень, а також не з'являвся на розгляд справи в суді.
Сукупність факторів - від прийняття документів з очевидними дефектами до повної відсутності реакції на виявлену фіктивність доводить, що дії ТОВ «АВТОАУДІ» не носили характеру випадкової помилки внаслідок недобросовісності контрагента. Навпаки, така поведінка є системною та спрямованою на умисне приховування дійсних обставин походження товару з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.
Сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов'язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифікату походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
Актом документальної невиїзної перевірки від 15.04.2026 № 74/26/19-03/43156996 встановлено порушення ТОВ «АВТОАУДІ» під час декларування товарів, зокрема за аналізованою у цій справі митною декларацією вимог:
частини першої статті 15 Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита на суму 36 650,47 гривень;
пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті податку на додану вартість на суму 7 330,09 гривень.
Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованої по справі митної декларації типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ «АВТОАУДІ», є належним суб'єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.
Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому він підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.
Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих обставин, суму недоборів митних платежів, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З порушника, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI, підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 21 990 (двадцять одну тисячу дев'ятсот дев'яносто) гривень 28 копійок.
Штраф у розмірі 21 990 (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто) гривень 28 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області А.Л.Гайдук