Справа № 162/343/26
Провадження № 2/162/322/2026
25 травня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Савича А. С.,
за участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" через свого представника Грибанова Д. В. та через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 30.04.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 6598362. Згідно з Договором кредитної лінії, Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Кредитної лінії, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми кредитної лінії. Підписанням цього Договору кредитної лінії відповідач підтверджує він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, що передбачена ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». А також погодився, що до моменту підписання Договору кредитної лінії вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі, (п.п. 5.3. п. 5 Договору кредитної лінії). Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті. Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» 26.01.2026 укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026 боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21978,00 гривень, з яких: 9000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6925,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 4500,00 гривень - неустойка; 1552,50 гривень - комісія за надання кредиту. Всупереч умовам Договору кредитної лінії, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором кредитної лінії № 6598362 в розмірі 21978,00 гривень, з яких: 9000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6925,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 4500,00 гривень - неустойка; 1552,50 гривень - комісія за надання кредиту.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 05.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.52).
У судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився. В своїй позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.5).
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань станом на час розгляду справи до суду не подав.
Однак, 21.05.2026 на електронну адресу суду подав відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що проходить військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 за контрактом з 29.11.2025 по теперішній час. Покликається на те, що має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації. Крім того, додав до відзиву копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.01.2020. А тому, просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення 6925,50 гривень суми заборгованості за відсотками; 4500,00 гривень неустойки та 1552,50 гривень комісії за надання кредиту.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що 04.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 6598362 (а.с.6-13).
Згідно з п.2.1 Договору кредитної лінії, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 26.01.2026 укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.21-27).
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026 боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21978,00 гривень, з яких: 9000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6925,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 4500,00 гривень - неустойка; 1552,50 гривень - комісія за надання кредиту (а.с.28).
Всупереч умовам Договору кредитної лінії, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором кредитної лінії № 6598362 стосовно боржника ОСОБА_1 станом на 26.01.2026 заборгованість не погашена, залишок заборгованості складає 21978,00 гривень (а.с.18-19).
Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором кредитної лінії № 6598362 в розмірі 21978,00 гривень, з яких: 9000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6925,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 4500,00 гривень - неустойка; 1552,50 гривень - комісія за надання кредиту.
Щодо укладення договору, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Даний договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 582206 та позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» електронним підписом IRT8smuMtk.
Відповідач визнає факт укладення договору, тому дані обставини не підлягають доказуванню, відповідно до ст. 82 ЦПК України.
Щодо стягнення відсотків за договором, суд погоджується із твердженнями сторони відповідача щодо можливості застосування правовідносин, що передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено докази набуття та перебування статусу військовослужбовця та надано копію посвідченням серії НОМЕР_2 від 21.01.2020, згідно з яким ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Окрім того, відповідач додав копію довідки № 224 в/ч НОМЕР_3 про те, що перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_3 з контрактом з 29.11.2025 по теперішній час (а.с. 57-58).
За таких обставин, суд вважає, що військовослужбовець ОСОБА_1 має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації.
Зокрема, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 15.12.2020), - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, їх застосування жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
При цьому, за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).»
Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі № 642/548/21.
Окремо слід відмітити, що положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов'язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на теперішній час.
Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і також є особливим періодом.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи наведене вище, вимога позивача про стягнення заборгованості зі сплати відсотків за кредитним договором № 6598362, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 04.09.2026 в сумі 12978,00 гривень суперечить п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не сплачував платежі за тілом кредиту в зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість, що відповідачем не оспорюється.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9000,00 гривень.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пунктів 12,13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також учасники бойових дій.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач як військовослужбовець та учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у даній справі.
Водночас, згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, у разі звільнення сторони від сплати судового збору судовий збір стягується з іншої сторони або компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у даній справі відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, а позовні вимоги задоволені частково, суд доходить висновку, що судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
При зверненні до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а тому з цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1090,25 гривень, (9000,00 / 21978,00 х 100 = 40,95%, 2662,40 х 40,95% = 1090,25), який підлягає компенсацій за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 3, 4, 10 - 12, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 6598362 від 04.09.2025 за тілом кредиту в сумі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
У решті позовних вимог - відмовити.
Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в розмірі 1090 (одна тисяча дев'яносто) гривень 25 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014.
Представник позивача: Грибанов Денис В'ячеславович, місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, 2/4, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Дата складення повного тексту рішення 25.05.2026.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич