Справа № 161/4104/24
Провадження № 1-в/161/119/26
м. Луцьк 22 травня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання подання провідного інспектора Луцького МВ філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,
13.05.2026 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло подання провідного інспектора Луцького МВ філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 .
Подання мотивує тим, що ОСОБА_4 засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.03.2024 за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин. Засудженому 13.05.2024, 23.05.2024 надсилалися виклики до уповноваженого органу з питань пробації для роз'яснення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, однак ОСОБА_4 за викликами не з'являвся. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №372 від 24.04.2024 та витягів з наказів командира військової частини №7028 №156 від 30.08.2024, №21 від 17.04.2024, встановлено, що ОСОБА_4 з 14.04.2024 призваний на військову службу за контрактом, окрім того, з 26.03.2026 року по теперішній час перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу набрання вироком законної сили минуло більше 2 років, нового кримінального правопорушення ОСОБА_4 не скоїв, а тому орган пробації просить звільнити засудженого від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
У судове засідання прокурор, представник органу пробації, а також засуджений ОСОБА_4 не прибули, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, подали суду заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України судове засідання проводиться за відсутності останніх, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Дослідивши матеріали подання та додані докази, суд дійшов такого висновку.
Із матеріалів подання вбачається, що засуджений ОСОБА_4 перебуває на обліку в Луцькому МВ філії ДУ "Центр пробації" в Волинській області з 13 травня 2024 року відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 березня 2024 року, яким його засуджено за ч. 1 ст.164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, який набрав законної сили 29 квітня 2024 року.
Положення ст. 80 КК України передбачають нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлюють імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
За таких обставин, застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування чи вчинення засудженим нового злочину, що є підставами для зупинення перебігу такого строку чи його переривання.
Окрім того, ч. 3 ст. 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Згідно ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Вищенаведене свідчить, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Отже, застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом трьох умов інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку: 1) закінчення зазначених у ст. 80 КК України строків; 2) не ухилення засудженого від відбування покарання; 3) не вчинення засудженим протягом встановлених ч. 1 та ч.3 ст. 80 КК України строків нового злочину.
Судом встановлено, що за час перебування на обліку уповноваженого органу з питань пробації, станом на 22 травня 2026 року ОСОБА_4 не відбув призначене вироком суду покарання у виді громадських робіт.
Разом із тим встановлено, що ОСОБА_4 з 24.04.2024 року був призваний на військову службу за контрактом.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №372 від 24.04.2024 та витягів з наказів командира військової частини № НОМЕР_2 №156 від 30.08.2024, №21 від 17.04.2024, ОСОБА_4 14.04.2024 був призваний на військову службу за контрактом, окрім того, з 26.03.2026 року по теперішній час продовжує проходити військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено відсутність умисного ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді громадських робіт у строки, визначені ст. 80 КК України.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність існування поза розумним сумнівом сукупності фактів, які б слугували підставою для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування в даному випадку положень ч. 3 ст. 80 КК України.
Крім цього, згідно вимоги ДІАП НП України вбачається, що з моменту ухвалення вироку ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення нового злочину не притягувався.
За таких обставин, строк давності виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 березня 2024 року щодо ОСОБА_4 не зупинявся та не переривався і на даний час минув.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України визначено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років при засудженні до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 березня 2026 року за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин та з дня набрання зазначеним вироком законної сили минуло більше 2 років, а тому засудженого слід звільнити від відбування призначеного покарання, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 80 КК України, суд
Подання провідного інспектора Луцького МВ філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 березня 2024 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий