Справа № 161/1982/26
Провадження № 2-п/161/86/26
про скасування заочного рішення та
призначення справи до судового розгляду
25 травня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 року по цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2026 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 523274635 від 14.12.2021 року розмірі 60 055 (шістдесят тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 70 копійок, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
26.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення. Крім того, заявив клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з підстав, викладених в заяві. Окрім цього, в поданій заяві просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування вимог про скасування заочного рішення суду посилається на те, що не отримував своєчасно в порядку, визначеному главою 7 ЦПК України «Судові виклики і повідомлення», будь-яких викликів у судові засідання. Наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, не містять жодних підписів відповідача, як і підстав невручення даних повідомлень відповідачу. Офіційної електронної адреси та кабінету в ЄСІТС не мав на час розгляду судом справи та не зобов'язаний був мати згідно норм ЦПК України, а тому повістки в цей спосіб отримувати також не міг. Про справу відповідач дізнався випадково, отримавши копію рішення 06.04.2026, в застосунку «Дія», після чого ознайомився з його текстом та вирішив подати заяву на перегляд, оскільки вважає рішення передчасним. За таких обставин, просить поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення та прийняти заяву до розгляду в судовому засіданні в порядку, визначеному ст. 287 ЦПК України.
Окрім цього, зазначає, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу.
Крім того, наявні в матеріалах справи паперові копії спірних кредитних угод, не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між мною та кредитором.
Зазначає, що ОСОБА_1 не укладав/підписував договір кредиту, в редакції, яку долучає представник позивача в якості копії до позовної заяви, не погоджував відповідні процентні ставки та умови кредитування.
Позивачем також не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.
Наведене вказує на неукладеність оспорюваного правочину, Кредитного договору від 14.12.2021 №523274635, в тому числі, в електронній формі, що підтверджує безпідставність нарахованих позивачем відсотків, які, нібито, позивач погодив із первісним кредитором в цьому договорі.
Щодо строку кредитування та нарахованих відсотків, зазначає, що навіть якщо допустити, що відповідач дійсно підписав цю кредитну угоду, тоді варто врахувати строк кредитування, який вказаний в наданих позивачем документах. Первісний кредитор пропонує своїм споживачам послуги “мікропозики» - надання короткострокових споживчих кредитів (зазвичай строк 15-60 календарних днів). Саме і тільки в цей термін кредитор може нараховувати проценти за користування коштами. Саме і виключно на такий строк кредитування (і нарахування % по кредиту) розраховував позичальник при укладенні такого договору. При цьому, жодних посилань на докази того, що відповідачем, як позичальником, вчинено певні дії, які б об'єктивно свідчили б про добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту (підписані додаткові угоди, звернення про пролонгацію тощо), разом з позовом не надано.
Зазначає, що кредитор міг нарахувати проценти протягом періоду кредитування - 30 к.д., який позичальник розумів як узгоджений строк кредитування, по договору від 21.04.2021 №121760703, проценти на суму: 2 700,00 грн. проценти за період кредитування (=5000*1,80%*30 днів)
Отже, є безпідставними заявлені позивачем вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів 35 355,70 грн. (=38055,70 - 2700,00), просить відмовити в задоволенні цих вимог.
Крім того, вважає, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідним для розгляду даної справи, оскільки всі документи адвоката по цій справі мають шаблонний (типовий) характер, заповнення яких не вимагає ні значних трудовитрат, ні часу, ні інтелектуального навантаження з боку адвоката.
Відтак, вказана вартість послуг адвоката, на думку відповідача, не співмірна з необхідним часом, які міг витратив би адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах, та є явно завищеною. Отже, вважаю, що правові підстави для стягнення з нього 7 000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу на користь позивача були відсутні, а тому рішення суду в цій частині теж підлягає скасуванню.
Представник позивача 27.04.2026 року надіслав до суду заперечення щодо скасування заочного рішення суду, в обґрунтування посилався на доводи, викладені в поданій заяві. Вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Зазначає, що відповідач вважається належним чином повідомлений, а тому, заява про перегляд заочного рішення являється необґрунтованою.
Відповідач вводить суд в оману, оскільки безпідставно просить про перегляд заочного рішення, посилаючись на необізнаність про розгляд справи. Проте, така позиція є необґрунтованою, оскільки ще до ухвалення рішення він мав зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та відповідно, мав постійний доступ до матеріалів справи, судових повісток і процесуальних документів. Відповідач свідомо не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, проявивши процесуальну недбалість, що не може вважатись підставою для скасування заочного рішення. Таким чином, відсутні поважні причини для перегляду справи, а заочне рішення підлягає залишенню без змін. Враховуючи вищевикладена, просить відмовити в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення по цивільні справі № 161/1982/26 від 01 квітня 2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі. Заяву про перегляд заочного рішення підтримує та просить задовільнити з підстав, викладених в заяві.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 2 ст.284 ЦПК учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз глави 11 ЦПК України «Заочний розгляд справи» дає підстави зазначити, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності двох умов: 1) поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не мав можливості повідомити суду; 2) встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для вирішення справи.
Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.
Відповідно п.2 ч.3ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2026 року в цивільній справі 161/1982/26 заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 523274635 від 14.12.2021 року розмірі 60 055 (шістдесят тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 70 копійок, збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
В ході здійснення провадження у вищевказаній справі, судове засідання було призначте судом на 01.04.2026 року.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було повідомлено про відкриття провадження у вказаній справі шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання.
Як вбачається, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження (а.с.89).
Однак, як вбачається з заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 про справу дізнався випадково, отримавши копію рішення 06.04.2026, в застосунку «Дія», після чого ознайомився з його текстом та вирішив подати заяву на перегляд заочного рішення суду від 01 квітня 2026 року.
Враховуючи вищевикладене, подане клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, оскільки відповідач знайомився з рішенням суду 06.04.2026 року, та фактично дізнався про перебування в провадженні суду цивільної справи щодо нього.
Зважаючи, що доводи, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, та враховуючи, що відповідач не брав участі в розгляді справи, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 ст. 279 ЦПК України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вбачається із позовних вимог, предметом позову є стягнення заборгованості в розмірі ціна позову складає 60 055,70 гривень, що не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім цього, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Предмет доказування у справі не вимагає проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, дослідження доказів та вирішення спору по суті можливе під час розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, без виклику учасників справи, оскільки кожен вправі подати свої пояснення та докази в письмовій формі.
Також, суд зауважує, що жодних доводів на обґрунтування даного клопотання відповідачем не наведено.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням ( викликом) сторін, оскільки сторони не позбавлені права обміну заявами по суті спору, на підставі яких з врахуванням поданих доказів, можливо повно та всебічно з'ясувати обставини справи та ухвалити рішення. Враховуючи викладене, клопотання не підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що у даному випадку наявні всі передбачені законом підстави для скасування заочного рішення.
Керуючись ст.ст. 287-288, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача, ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, - задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2026 року у цивільній справі № 161/1982/26.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, - відмовити.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Призначити розгляд справи по суті на 01 липня 2026 року об 09:35 год.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова