Справа № 161/23950/25
Провадження № 2/161/4543/26
про відмову у витребуванні доказів
25 травня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Гриня О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи в місті Луцьку клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
В провадженні суду перебуває вищенаведена справа.
06.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме відомостей про суми доходів отриманих відповідачем на території Республіки Польща з 2020 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що така інформація підтвердить можливість відповідача як батька надавати фінансову допомогу сину у зв'язку з його навчанням.
Дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд установив таке.
20.11.2025 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2026 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який продовжує навчання, в розмірі 5 372,50 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.11.2025 і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х років. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.04.2026 скасовано заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2026, справу призначено до розгляду за правилами спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.1-2 ст.76 ЦПК України).
Порядок подання доказів визначений в ст. 83 ЦПК України, відповідно до вимог якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.83 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником справи та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Такий підхід є усталеним та відповідає практиці Верховного Суду (постанова від 04.09.2024 року в справі № 363/3231/18, постанова від 10.04.2024 року в справі №638/6852/18).
Подане представником позивача клопотання не містить жодного обґрунтування поважних причин пропуску встановленого законом строку для подання доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів.
Керуючись ч.1 ст.127, ч.2 ст.222 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 25 травня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь