Справа № 161/6019/26
Провадження № 2/161/4105/26
20 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мазура Д.Г.,
секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через свого представника адвоката Усенка М.І., звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 вересня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 11191-09/2023, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 3000,00 грн, який вона зобов'язалася повернути та сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.
ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, а відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в розмірі 17800,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14800,00 грн - заборгованість за відсотками.
29 березня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29032024, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 11191-09/2023.
Ураховуючи вищенаведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором № 11191-09/2023 від 08 вересня 2023 року у розмірі 17800,00 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
20 березня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06 квітня 2026 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гламазди М.П. надійшов відзив, в якому вказує, що позовні вимоги є не обгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки наданий позивачем в якості доказу кредитний договір не містить чітких даних про одноразовий ідентифікатор або ЕЦП, а також не надано підтвердження, що електронний підпис належить саме відповідачу. Щодо розрахунку вказує, що наданий розрахунок здійснений працівником ТОВ «ЙОТА ІНВЕСТ», а його співробітники не наділені правом здійснення такого розрахунку для ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». Також представник відповідача заперечує факт отримання коштів від фінансової компанії, вважає його не підтвердженим наданими позивачем доказами. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що сума в розмірі 8000,00 грн. є необгрунтованою та завищеною відносно складності справи. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
14 квітня 2026 на адресу суду від представника позивача адвоката Усенка М.І. надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує щодо доводів наведених у відзиві та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
16 квітня 2026 на адресу суду надійшли заперечення від представника відповідача адвоката Гламазди М.П., в яких він вказує на розбіжність одноразового ідентифікатора у довідці та тим, який зазначений у кредитному договорі, а також вказує на відсутність належних доказів перерахунку коштів відповідачу та необґрунтованість розрахунку заборгованості, позаяк вважає його неналежним доказом.
Від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенко М.І. надійшло клопотання, просить розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача.
20 травня 2026 від представника відповідача адвоката Гламазди М.П. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, при вирішенні справи просить врахувати доводи викладені у відзиві.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 08.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 11191-09/2023, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W0780. Відповідно до п.1.1. якого, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту: 08.09.2023. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку користування. Дата погашення кредиту 01.09.2024 (п.1.2). У клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора (п.1.3). За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредит. Ти процентної ставки: фіксована (п.1.4). Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору (п.1.4.1). Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-74хх-хххх-8509, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6.) (а.с. зворот 12-16).
08.09.2023 ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором W0780 паспорт споживчого кредиту (а.с.11-12).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладено у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, товариство повідомило про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВАНС КРЕДИТ»: дата 08.09.2023 о 17:51:00 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 (зворот а.с. 16).
Відповідно до відповіді на виконання ухвали суду, АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що в банку на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 08.09.2023 в сумі 3000,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконало зобов'язання за Договором № 11191-09/2023 та надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн.
29.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 29032024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору в факторингу № 29032024 від 29.03.2023, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11191-09/2023 в сумі 17800,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 14800,00 грн заборгованості по відсоткам.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №11191-09/2023 складеного ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» станом на 29.03.2024 заборгованість становить 17800,00 грн, яка складається з 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 14800,00 грн заборгованості по відсоткам (а.с.17-19).
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо непідписання відповідачем кредитного договору одноразовим ідентифікатором та неотримання кредитних коштів, оскільки такі спростовуються матеріалами справи. Так, персональні дані, зазначені у кредитному договорі, належать саме відповідачу, а банківська картка, на яку були перераховані кредитні кошти, відкрито на її ім'я, що підтверджується наданою банком інформацією. Крім того, факт зарахування кредитних коштів на вказаний рахунок підтверджується відповідними банківськими документами. Сам по собі факт відмінності одноразового ідентифікатора лише у наявності літери перед цифровим значенням не спростовує факту укладення договору саме відповідачем та отримання нею кредитних коштів. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 14800,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З розрахунку заборгованості за договором №11191-09/2023 від 08.09.2023, станом на 29.03.2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 14800,00.
З вказаного розрахунку судом встановлено, що з 07.07.2023 по 12.12.2023 відсотки відповідачу було нараховано виходячи з розміру відсоткової ставки 2,50 % на день.
Судом встановлено, що позивачем було нараховано відсотки в межах дії договору, після закінчення строку дії договору позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.
Пунктом 5 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно п. 2 Розділу ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в період з 08.09.2023 по 29.03.2024 первісний кредитор правомірно здійснював нарахування відсотків, виходячи з стандартної процентної ставки 2,50% (3000*2,50%=75*179 (календарних днів в періоді) =13425 грн).
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов'язання з повернення процентів за користування кредитними коштами не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами у сумі 13425,00 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 3000,00 гривень, часткову сплату кредиту, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 16425,00 грн., яка складається з суми 3000,00 гривень - заборгованості по тілу кредиту та 13425,00 гривень - заборгованості по несплаченим відсоткам.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
В силу вимог ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив стягнути на користь позивача з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.. Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, заперечення сторони відповідача, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму - 2456,74 грн. (16425 * 2662,40 / 17800).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,77,81,141,247, 259,263-268, 280,354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №11191-09/2023 від 08.09.2023 в розмірі 16425 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок, з яких: 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за сумою кредиту; 13425 (тринадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок - заборгованість за сумою відсотків.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2456 (дві тисячі чотириста п'ятдесят шість) гривень 74 копійки судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту судового рішення 22 травня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур