Справа № 952/73/26
№ провадження 2/624/241/26
25 травня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Тикви А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівки, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути заборгованість за договором № 530138-КС-003 про надання кредиту від 05.05.2025, що складає 28300 грн. Також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовна заява обгрунтована тим, що 05.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 530138-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, позичальнику надано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності. Позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86295 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання. Станом на 07.01.2026 має заборгованість в розмірі 28300 грн, що складається з: 1) суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000 грн; 2) суми прострочених платежів по процентах - 11300 грн; 3) суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 5000 грн; 4) суми прострочених платежів за комісією - 2000 грн.
Справа надійшла до суду за підсудністю на підставі ухвали Зачепилівського районного суду Харківської області від 02.03.2026, відповідно до ст.31 ЦПК України.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 25.03.2026 справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті. Зобов'язано AТ "Універсал Банк" надати докази належності карткового рахунку позичальнику та зарахування кредитних коштів.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомила. Відзив на позов до суду відповідач не подала.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 05.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №530138-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит, Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Товариство 05.05.2025 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №530138-КС-003 про надання кредиту.
05.05.2025 ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №530138-КС-003 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Товариство направлено позичальнику через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7261 на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено).
Таким чином, 05.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №530138-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 Договором кредиту кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з п.п. 2.2.-2.5., 2.8., 2.14 Договору, тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит: 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1 %, фіксована; комісія за видачу кредиту: 2000,00 грн, комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту; строк дії договору: до 25.08.2025; дата видачі кредиту: 05.05.2025; дата повернення кредиту: 25.08.2025.
Пунктом 4.2.2. Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору, яким встановлено 8 дат внесення платежів до 25.08.2025 включно.
Відповідно до довідки ТОВ «ПрофітГід», в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника ТОВ «Бізнес Позика», товариством було успішно здійснено переказ грошових коштів на рахунок отримувача 05.05.2025 о 19:05 на суму 10000 грн, номер картки НОМЕР_2 , призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №530138-КС-003 від 05.05.2025.
Згідно з інформацією та випискою про рух коштів за картковим рахунком, наданих АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, картковий рахунок НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 та 05.05.2025 на її рахунок було зараховано 10000 грн.
Згідно з довідкою про стан заборгованості, заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 становить 28300 грн, яка складається з: 1) 10000 грн - основний борг (тіло кредиту); 2) 11300 грн - проценти; 3) 2000 грн - комісія; 4) 5000 грн - штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За положеннями ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
В судовому засіданні доведено факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів. Заявлена до стягнення сума заборгованості за тілом кредиту, комісією та процентами за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору, та підлягає стягненню.
Щодо заявлених сум нарахованих відсотків за ст. 625 ЦК України, суд не погоджується з позицією позивача щодо правомірності їх нарахування.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п.7.5. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок.
Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Кредитодавцем, на підставі умов кредитного договору, у зв'язку з порушенням позичальником строків внесення платежів установлених договором, були нараховані проценти за прострочення виконання зобов'язання. Таке нарахування відповідає умовам договору.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Так, з 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.
Отже, на підставі викладеного, позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця процентів за порушення грошового зобов'язання. Ця заборгованість підлягає списанню кредитодавцем.
У зв'язку з вищевикладеним заявлена позивачем сума заборгованості за порушення грошового зобов'язання - 5000 грн не підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 23300 грн, яка складається з тіла кредиту - 10000 грн, процентів за користування кредитом - 11300 грн та комісії за надання кредиту - 2000 грн.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжної інструкції, позивач за подання позову до суду, у відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2192,01 грн (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір заявленого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 23300 грн*2662,40грн/28300).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №530138-КС-003 про надання кредиту від 05.05.2025 в розмірі 23300 (двадцять три тисячі триста) гривень .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачений судовий збір в розмірі 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) гривні 01 копійка.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.
Представник позивача: Памірський Максим Анатолійович, довіреність №10 від 29.10.2025, Кузьменко Максим Віталійович, довіреність №3112/25-38 від 31.12.2025, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Богачова