18 травня 2026 року справа №320/917/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент соціального розвитку та ветеранської політики Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області, в якому просить суд:
- визнати противоправними дії Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 поновити з моменту припинення усі встановлені діючим законодавством України пільги, компенсації та виплати, встановлені для нього, як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорія 2 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.02.2006 року;
- зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області відновити з моменту припинення та виплатити ОСОБА_1 як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорія 2 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.02.2006 року усі встановлені діючим законодавством України пільги, компенсації та виплати;
???- зобов'язати Управління соціальної та ветеранської Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області подати звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з дня моменту набрання рішенням законної сили;.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №320/2329/22 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, яке прийнято 13.12.2021 у вигляді протоколу № 37-21 в частині визнання виданим необґрунтовано ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо поновлення ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. У зв'язку із набранням рішення №320/2329/22 законної сили Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо повернення недоотриманих коштів у зв'язку із протиправним рішенням Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 15.10.2024 року Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області повідомило, що в нього відсутні підстави для поновлення Позивачу пільг та компенсацій, передбачених законом для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки Комісія Київської обласної державної адміністрації своїм рішенням № 79-24 від 13.09.2024 року на «виконання» рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі № 320/2329/22 не підтвердила ОСОБА_1 статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визнала необґрунтованою видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент соціального розвитку та ветеранської політики Київської обласної державної адміністрації.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Частиною 4 статті 159 КАС України, визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27.08.1991 року Держагропромом УРСР ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_2 .
02.11.1992 року Київською ОДА ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_3 (українського зразка).
29.05.1997 року Тимчасовою комісією з питань правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварій на Чорнобильській АЕС» (протокол № 4) було підтверджено правильність видачі мені посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_3 від 02.11.1992 року.
23.02.2006 року Київською ОДА Позивачу було видано дублікат посвідчення (замість втраченого) категорії 2 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 з відміткою про його перереєстрацію та з зазначенням про його безстроковість.
13.12.2021 року Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, (далі Комісія) своїм рішенням оформленим протоколом № 37-21 від 13.12.2021 року визнала видачу посвідчення необгрунтовано та вилучила його.
20.01.2002 року Управління соціального захисту населення Білоцерківської РДА, листом № 8/29 від 20.01.2022 року, на підставі вимоги Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, повідомило Позивача про припинення надання пільг та компенсацій передбачених ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
31 січня 2024 року рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2329/22 (вступило в закону силу 05.03.2024 року) визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, яке прийнято 13.12.2021 у вигляді протоколу № 37-21 в частині визнання виданим ОСОБА_1 необґрунтованим посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо поновлення ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
15.10.2024 року Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області повідомило Позивача у відповідь на заяву про поновлення пільг та компенсацій передбачених ст. 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що в нього відсутні підстави для поновлення пільг та компенсацій ОСОБА_1 , передбачених законом для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки Комісія Київської обласної державної адміністрації своїм рішенням № 79-24 від 13.09.2024 року на «виконання» рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі № 320/2329/22 не підтвердила останньому статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визнала необґрунтованою видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 .
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон 7№ 796).
Відповідно до ст. 9 Закону № 796, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст. 10 Закону № 796, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Статтею 14 Закону №796 визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10,11частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.
Відповідно до ст. 15 Закону №769, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Відповідно до приписів статті 65 Закону №796, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбаченихстаттею 17цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі Постанова №551).
Так, пунктом 2 Постанови №551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
При цьому, пунктом 3 Постанови № 551 передбачено дозвіл до 01.01.2019 використовувати для видачі громадянам усіх категорій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», раніше виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 21.08.2001 № 1105 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51».
У пункті 7 вказаної Постанови зазначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
- забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
- утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
- провести до 1 січня 2020 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Згідно із пунктом 11 Постанови №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються, зокрема:
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); - довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Так, судом встановлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №320/2329/22 на засіданні комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян розглянуто питання щодо поновлення ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії, що зазначено у витязі з протоколу засідання 73-24 від 11.04.2024 і прийнято рішення про направлення звернення до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області з приводу видачі довідки про підвищену оплату праці за роботу у відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту зони відчуження, з метою встановлення чіткого періоду участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, населеного пункту зони відчуження та розгляду питання підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідного категорії.
Від ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області відповідачем отримано документи, які не підтверджують виконання робіт ОСОБА_1 у зоні відчуження (документи ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області від 12.09.2024 № 29/93 та відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції від 06.08.2024 № СЕД-41353-2024).
Так, відповідно до інформації, що зазначена у довідці ГУ МВС України в Київській області від 17.05.2024 № 13 з розрахунком та копіїєю довідки від 07.05.2024 № 13 лк/109/12, ОСОБА_1 був залучений до заходів з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і отримав заробітну плату за роботу (службу) в с. Поліське, с. Зорин, КПП «Дитятки» (зона особливого контролю) з 29.04.1986 по 09.05.1986 та з 24.10.1988 по 31.12.1988 з урахуванням коефіцієнта 1 (один).
Постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення підприємств, організацій та установ, які залучені до робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобігання забруднення навколишнього середовища» зазначено, що за виконання робіт у зоні відчуження передбачалось застосування коефіцієнта підвищеної заробітної плати за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у конкретному населеному пункті зони відчуження у конкретний період. Поділ зони відчуження на зони небезпеки має вплив виключно на визначення коефіцієнту підвищеної заробітної плати за виконання робіт у конкретному населеному пункті зони відчуження у конкретний період.
Відповідач зазначив, що оскільки рішенням суду у справі №320/2329/22 не встановлено факту виконання ОСОБА_2 робіт з ліквідації наслідків аварії та її наслідків безпосередньо у зоні відчуження із зазначенням конкретних населених пунктів, виконуючи вимоги чинного законодавства Відповідач звернувся до ГУ МВС України в Київській області. За результатами отриманих документів, які складені на підставі первинних документів та свідчать про виконання ОСОБА_1 робіт за межами зони відчуження і не отримання заробітної плати у підвищеному розмірі, Комісією Київської обласної державної адміністрації не підтверджено ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
З урахуванням вказаних обставин, Комісією Київської обласної державної адміністрації прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у поновленні (підтвердженні) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Визнано необґрунтованою видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 від 23.02.2006 року.
Суд зазначає, що поновленню Позивачу пільг, компенсацій та виплат, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС має передувати встановлення у останнього статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та видачі відповідного посвідчення.
Обставин, за якими Позивач має право на поновлення вказаних виплат судом не встановлено, а сторонами не надано. Відмову комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян щодо поновлення ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії, що зазначено у витязі з протоколу засідання 73-24 від 11.04.2024 Позивач до суду не оскаржує.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту при зверненні до суду, який міг би повноцінно відновити його порушенні права та законні інтереси.
З урахуванням вказаних обставин, суд не вбачає, що дії Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 поновити з моменту припинення усі встановлені діючим законодавством України пільги, компенсації та виплати, встановлені для нього, як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорія 2 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.02.2006 року, є протиправними.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.