про повернення позовної заяви
25 травня 2026 року Київ № 320/6813/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із 24.07.2024 до 05.01.2025 (згідно з реєстром, що додається до позову у вигляді Додатку № 58);
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (згідно з реєстром, що додається до позову у вигляді Додатку № 59);
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із 24.07.2024 до 05.01.2025 (згідно з реєстром, що додається до позову), датою фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 20.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначено, що система Електронний суд має певні обмеження щодо кількості символів у сформованому документі, що фактично обмежує позивача у можливості подавати надмірно великі документи, а тим більше додатки. Крім того, як можна побачити із доданих до позовної заяви реєстрів (додатки 58 та 59), які судом були проаналізовані під час винесення ухвали від 20.02.2026, загальна кількість податкових накладних реєстрацію яких зупинено становить 22 816 штук. Враховуючи однотипність документів і відсутність спору щодо змісту податкових накладних, зважаючи на норми статті 77, 78, 99, покладення обов'язку щодо їх подання виключно на позивача порушує його право на доступ до суду. Загальна кількість документів, подачу яких вимагає суд для відкриття провадження, є 46 090 штук лише для однієї сторони (податкові накладні, квитанції про зупинення, рішення про відмову в реєстрації). Їх підготовка (скачування із Електронного кабінету платника податків), роздруківка, завірення, формування пакету для суду та для сторін, їх відправка поштою, вимагають години часу роботи персоналу позивача та адвокатів. Таких комплектів має бути 3 (для суду та Відповідачам), тобто 138 270 сторінок. А також позовна заява (зі зміненою прохальною частиною) на невизначену кількість сторінок та інші додатки. Позивач і так знаходиться у стані невизначеності, оскільки подані на реєстрацію податкові накладні на загальну суму 69 669 251,18 грн, з яких 11 507 176,67 ПДВ, були зупинені у 2024 році, а 458 з них відмовили у реєстрації безпідставно, незаконно вимагаючи від позивача подання додаткових пояснень. Натомість, для захисту своїх прав, позивач має підготувати сотні тисяч документів та витрати десятки годин роботи, відшукувати способи подачі документів. Також зазначено, що обмеження права на доступ до суду на основі непомірно великого судового збору, який не має граничної ставки, є неправомірним і не відповідає принципу верховенства права. На думку позивача, справедливим у цій справі є або визначення кількості немайнових вимог відповідно до вже сформованої прохальної частини (як це було визначено позивачем під час подання позову), або застосування максимальної ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини п'ятої і шостої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом.
Суд установив, що вимоги ухвали суду від 20.02.2026 позивачем не усунуто. Зокрема, у порядку виконання вимог ухвал суду позивачем не зазначено реквізити усіх 458 оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних і 22 816 податкових накладних, реєстрацію яких позивач просить здійснити; не обґрунтовано оскарження 458 рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних і необхідність реєстрації решти з 22 816 податкових накладних; не надано усіх документів, що підтверджують обставини, що мають значення для вирішення справи (до суду надано 31 оскаржуване рішення, з яких тричі повторюється рішення № 13392448/36940442), а також не додано доказів сплати судового збору.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи те, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою суду від 20.02.2026, суд уважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.