25 травня 2026 року м. Київ № 320/33419/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пономаренко Ю.В. звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд :
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 );
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) правил військового обліку.
В обґрунтування позивних вимог позивач зазначає, що після оновлення військових даних шляхом формування електронного військового облікового документа у застосунку «РЕЗЕРВ +», ним було виявлено інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Позивач вказує, що через свого представника звернувся із адвокатським запитом, у відповідь на який йому було повідомлено, що засобами єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів була сформована повістка № 1671271 від 05.01.2025 та надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, проте позивач не прибув 15.01.2025 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений у повістці, чим порушив вимоги Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У зв'язку із цим, у порядку статті 259 КУпАП та абзацу 3 пункту 56, абзацу 16 пункту 79 порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, засобами єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згенеровано та надіслано звернення, у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між єдиним Державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною державною системою МВС, до органів Національної поліції щодо доставления ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Водночас, інформація щодо складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня.
Зі свого боку позивач стверджує, що про існування повістки №1671271 йому не було відомо, повістку не отримував, а отже не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушення вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
Ухвалою від 21.07.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2025, що набрала законної сили 21.07.2025 та є обов'язковою до виконання, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, на підтвердження порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) правил військового обліку та правомірності вчинення ІНФОРМАЦІЯ_3 дій по внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Копію ухвали від 21.07.2025 разом із позовною заявою було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, та відповідно до даних АТ «Укрпошта» отримана представником відповідача за довіреністю 27.08.2025.
Водночас, жодних документів на виконання вимог ухвали суду від відповідача не надійшло. Заяв, клопотань або пояснень щодо причин неможливості виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі та про витребування доказів, а також про продовження процесуального строку на виконання вимог ухвали відповідачем суду також не подано.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду в частині подання витребуваних доказів, судом застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_1 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України; повторно витребувано додаткові докази по справі.
Натомість, станом на день винесення рішення жодних документів, заяв чи клопотань від відповідача не надходило.
Відповідно до положень частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи, що відповідач не спростував доводи позивача, не надав відзиву, суд розцінює дії відповідача як визнання позову, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі змісту копії наведених даних із застосунку «Резерв +» вбачається, що ним було порушено правила військового обліку.
13.06.2025 представником позивача - адвокатом Пономаренко Ю.В. засобами поштового зв'язку направлено адвокатський запит до відповідача щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також із проханням надати копії постанов/протоколів про адміністративне правопорушення щодо позивача (за наявності).
У відповідь на запит відповідач листом від 21.06.2025 № 6115 повідомив представника позивача про те, що на ім'я ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку була сформована та направлена повістка, проте ОСОБА_1 не прибув 15.01.2025 по виклику за вказаною повісткою, тим самим порушивши вимоги Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 2101 КУпАП. У зв'язку з вище викладеним, у порядку статті 259 КУпАП та абзацу 3 пункту 56, абзацу 16 пункту 79 порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 засобами єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згенеровано та надіслано звернення, у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між єдиним Державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною державною системою МВС, до органів Національної поліції щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Інформація щодо складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня.
Позивач, вважаючи вказані дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент звернення з позовом до суду правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов'язок і військову службу (далі- Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до пункту 4.5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-УІІІПро Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частини перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що Відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до пункту 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов'язаного за викликом ІНФОРМАЦІЯ_6 .
А статтею 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
В рамках даних правовідносин, повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має в даному випадку керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом складання відповідної постанови за статтями 210, 201-1 КУпАП України.
Так, у відповідності до положень пункту 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція, за зверненням районних (міських) РТЦК та СП, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями статтями 210, 201-1 КУпАП України, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що саме до повноважень відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного ОСОБА_1 , тому внесення таких даних в автоматичному режимі є неспроможними.
В той же час, ОСОБА_1 відповідачем до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не притягувався. Жодних доказів формування та направлення в автоматичному режимі через Укрпошту (про що відповідач зазначив у своєму листі №6115 від 21.06.2025) на адресу позивача повістки про призов на військову службу під час мобілізації, доказів відмови у її отримання позивачем (наприклад: довідки чи акту про відмову у отриманні Укрпошти), матеріали справи не містять.
Окрім цього, у суду відсутні жодні докази, які б свідчили про вжиття заходів відповідачем у порядку та у спосіб, встановлений пунктом 56 Порядку №1487 в частині звернення відповідача до органів національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення правил військового обліку), до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Натомість, факт того, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності шляхом складання постанови за статтями 210, 210-1 КУпАП України фактично підтверджений самим відповідачем у його відповіді № 6115 від 21.06.2025, оскільки не містить відомостей щодо факту складання постанови або протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, із аналізу вказаних обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, вбачається що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення Позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі «Порушення правил військового обліку» у електронному військовому обліковому документі позивача у застосунку «Резерв+», без притягнення відповідачем ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені посадовими особами відповідача всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача є протиправними.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, від позивача жодних доказів, заперечень чи пояснень по суті справи не надходило. Таким чином, правомірність дій відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронну систему «Оберіг») про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведена.
Оскільки за приписами частини восьмої дев'ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Таким чином, суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4435383093.1 від 30.06.2025, наявною в матеріалах справи.
Суд, керуючись частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 1211,20 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.