ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" травня 2026 р. справа № 300/5133/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах в якого діє адвокат Репало Олексій Олександрович (надалі, також - представник позивача), звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2022 року індексацію грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2022 року індексацію грошового забезпечення, із врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , пізніше - військовій частині НОМЕР_1 . На думку позивача, відповідач протиправно, не нарахував індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, та з 01.03.2018 по 14.05.2022 із застосуванням березня 2018 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі. Позивач зазначає, що нормами законодавства передбачено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та заробітної плати, у зв'язку з чим відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу індексацію його грошового забезпечення. Позивач стверджує, що оскільки останнього разу підвищення посадових окладів перед оспорюваним періодом здійснювалося у січні 2008 року, то індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має бути обчислена із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 - із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, оскільки останнього разу підвищення посадових окладів перед оспорюваним періодом здійснювалося у березні 2018. Однак, позивач зазначає, що така індексація грошового забезпечення не була йому нарахована. Зважаючи на вищевикладене, просить позов задовольнити (а.с. 1-24).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 позовну заяву залишено без руху. Встановлено для позивача десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали шляхом подання уточненої позовної заяви (а.с. 26-27).
30.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла уточнена позовна заява. Відповідно до змісту уточненої позовної заяви, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по травень 2022 року індексацію грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по травень 2022 року індексацію грошового забезпечення, із врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення (а.с. 29-34).
Таким чином, недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було усунуто в повному обсязі.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 35), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 35), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 36-37).
23.09.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що доводи позивача про необхідність застосування до індексації за період з 31.05.2016 по 28.02.2018 базового місяця - січня 2008 року є безпідставними, оскільки даний показник залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не може бути прив'язано до якогось конкретного місяця. Також відповідач звертає увагу суду, що позивач не проходив військову службу у військовій частині в період з 01.01.2016 по 30.05.2016, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня по квітень 2016 року. Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, то відповідач вказує, що право на нарахування такої індексації за період з березня по листопад 2018 не було, оскільки індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з березня 2018 по листопад 2018 не перевищував порогу індексації. З огляду на викладені аргументи, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 39-50).
29.09.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді позивач заявив клопотання про залучення Міністерства оборони України в якості співвідповідача по даній адміністративній справі (а.с. 51-54).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у задоволенні клопотання відповідача у даній справі відмовлено (а.с. 55-57).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 31.05.2016 по 11.02.2019 та у Військовій частині НОМЕР_1 з 18.05.2019 по 13.05.2022, що підтверджується відомостями копії військового квитка серії НОМЕР_3 в пункті 5 даного військового квитка (а.с. 15-17).
14.05.2022 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 269 від 13.05.2022 (а.с. 14).
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якому просив надати інформацію про нарахування індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.05.2022.
Військова частина НОМЕР_1 у відповідь на заяву позивача надіслала лист № 0989/10/2179 від 04.06.2025, до якого долучено довідку про розмір нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.05.2022 (а.с. 21-23).
З наданої відповідачем довідки встановлено, що у періоди за січень-квітень 2018 та лютий-квітень 2019 позивачу не нараховувалося грошове забезпечення (а.с. 22).
Відповідно до змісту наданої відповідачем довідки № 0989/10/2114 від 30.05.2025, позивачу в період з 01.01.2016 по 14.05.2022 було нараховано індексацію грошового забезпечення в наступних розмірах:
травень 2016 - жовтень 2018 - індексація не нараховувалася;
листопад 2018 - в розмірі 71,08 грн;
грудень 2018 - лютий 2019, травень 2019 - індексація не нараховувалася;
червень 2019 - квітень 2020 - в розмірі 206,72 грн;
травень - липень 2020 - в розмірі 216,51 грн;
серпень - грудень 2020 - в розмірі 226,29 грн;
січень - березень 2021 - в розмірі 331,42 грн;
квітень - червень 2021 - в розмірі 415,41 грн;
серпень 2021 - січень 2022 - в розмірі 540,03 грн;
лютий - квітень 2022 - в розмірі 672,35 грн;
травень 2022 - в розмірі 412,33 грн (а.с. 22-23).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування індексації грошового забезпечення протиправною, з метою зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в належному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі, також - Закон України № 2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону України № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Щодо позовної вимоги про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 для обчислення індексу споживчих цін.
Частиною 2 статті 9 Закону України № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (надалі, також - Закон України № 1281-ХІІ).
У статті 1 Закону України № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-2 статті 5 Закону України № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України № 1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 (надалі, також - Порядок № 1078) (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 (надалі, також - Постанова № 1294), встановлено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до Постанови № 1294.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
В першу чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до змісту інформації, зазначеної в пункті 5 військового квитка серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 31.05.2016 по 11.02.2019 та у Військовій частині НОМЕР_1 з 18.05.2019 по 13.05.2022.
Вирішуючи питання про належність визначення відповідача в частині позовних вимог за період до 18.05.2019, суд виходить з того, що відповідач у відзиві не заперечує проти належності визначення відповідача щодо заявлених позовних вимог за період з січня 2016 року по квітень 2019 року та не вказує суб'єкта, який мав би бути відповідачем в частині даних позовних вимог.
Крім того, суд встановив, що в пункті 24 військового квитка серії НОМЕР_3 вказано, що позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції… на території Донецької та Луганської областей у складі в/ч пп НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ).
Зважаючи на це, суд робить висновок про те, що належним відповідачем за заявленими позовними вимогами є Військова частина НОМЕР_1 .
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлені наступні позовні вимоги:
"- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2022 року індексацію грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2022 року індексацію грошового забезпечення, із врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.".
Копією військового квитка серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 31.05.2016 по 11.02.2019.
Таким чином, оскільки позивач не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 в період з 01.01.2016 по 30.05.2016, то позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.
Матеріалами справи, зокрема довідкою-розрахунком грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 про нараховані види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період травень 2016 - травень 2022 підтверджено, що індексація грошового забезпечення позивачу за період травень 2016 - лютий 2018 не нараховувалася та не виплачувалася.
Суд наголошує, що відповідачем не доведено відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за період з 31.05.2016 по 28.02.2018.
Таким чином, ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 28.02.2018 є порушенням вимог Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.
Крім того, аналізуючи наведені правові норми слід зазначити, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 31.05.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі, також - Постанова № 704), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за спірний період січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Щодо аргументів відповідача про відсутність власних коштів для виплати індексації, суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати індексацію грошового забезпечення.
Щодо позовної вимоги про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 з урахуванням базового місяця - березень 2018 для обчислення індексу споживчих цін, суд звертає увагу на таке.
У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі, також - Постанова № 704), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, оскільки останнє підвищення окладу за посадою відбулось у березні 2018 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 - березня 2018 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку № 1078, оскільки після 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Відповідно до підпункту 2 абзацу 1 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Таким чином, індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
За пунктом 11 Порядку № 1078 додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Тобто, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлені наступні позовні вимоги:
"- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2022 року індексацію грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2022 року індексацію грошового забезпечення, із врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.".
Копією військового квитка серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 31.05.2016 по 11.02.2019 та у Військовій частині НОМЕР_1 з 18.05.2019 по 13.05.2022.
Таким чином, оскільки позивач не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 чи Військовій частині НОМЕР_1 в період з 12.02.2019 по 17.05.2019, то позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.
Відповідно до змісту наданої відповідачем довідки № 0989/10/2114 від 30.05.2025, позивачу в період з 01.01.2016 по 14.05.2022 було нараховано індексацію грошового забезпечення в наступних розмірах:
березень - жовтень 2018 - індексація не нараховувалася;
листопад 2018 - в розмірі 71,08 грн;
грудень 2018 - лютий 2019, травень 2019 - індексація не нараховувалася;
червень 2019 - квітень 2020 - в розмірі 206,72 грн;
травень - липень 2020 - в розмірі 216,51 грн;
серпень - грудень 2020 - в розмірі 226,29 грн;
січень - березень 2021 - в розмірі 331,42 грн;
квітень - червень 2021 - в розмірі 415,41 грн;
серпень 2021 - січень 2022 - в розмірі 540,03 грн;
лютий - квітень 2022 - в розмірі 672,35 грн;
травень 2022 - в розмірі 412,33 грн.
У березні 2018 року індекс споживчих цін рівний 1, тому індексація грошового забезпечення не нараховується. Згідно офіційних даних, розміщених на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2018 року становив 100,8%, у травні 2018 року 100,0%, у червні 2018 року 100,0%, у липні 2018 року 99,3%, у серпні 2018 року 100,0%, у вересні 2018 року 101,9%, у жовтні 2018 року 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103%. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по листопад 2018 року, оскільки поріг індексації не перевищував 103%.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо нарахування і виплати індексації за період з 01.03.2018 по 31.10.2018 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року задоволенню не підлягають, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за даний період не здійснювалася і права на таку індексацію у позивача не виникло.
З приводу нарахування індексації грошового забезпечення за період грудень 2018 - лютий 2019, травень 2019, то, зважаючи на вищевикладене, суд робить висновок про те, що відповідачем протиправно не нараховано індексацію грошового забезпечення позивача у вказаний період, що підтверджується матеріалами справи.
З приводу нарахування індексації грошового забезпечення за період червень 2019 -травень 2022 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, то заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за даний період здійснювалася із застосуванням базового місяця - березень 2018 року. Доказів неналежного нарахування поточної індексації за даний період суду не надано, матеріали справи таких доказів не містять.
Оскільки позовних вимог щодо нарахування та виплати фіксованої індексації позивачем не заявлено, то доводи відповідача в цій частині не підлягають оцінці щодо їх обґрунтованості.
Зважаючи на вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 31.05.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 31.05.2016 по 28.02.2018, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року, а також визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01.12.2018 по 12.02.2019 та з 18.05.2019 по 31.05.2019 індексації грошового забезпечення, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - березень 2018 року та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2018 по 12.02.2019 та з 18.05.2019 по 31.05.2019, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - березень 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат, суд зазначає, що позивач звернувся до суду із заявою, що стосується належного нарахування його заробітної плати, у зв'язку з чим є звільненим від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 31.05.2016 по 28.02.2018 із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 12.02.2019 та з 18.05.2019 по 31.05.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 12.02.2019 та з 18.05.2019 по 31.05.2019 із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - березень 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення надіслати представнику позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 );
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Главач І.А.