ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"25" травня 2026 р. справа № 300/3364/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених: постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251, постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення суб'єктом звернення способу захисту свого права, свободи чи інтересу у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, в порушення вищенаведених норм процесуального закону, подана ОСОБА_1 позовна заява містить виключно вимогу зобов'язального характеру без заявлення вимог про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи визнання протиправними дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Також, як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині дати, з якої позивач пов'язує порушення своїх прав та інтересів, які потребують судового захисту, у зв'язку з чим не чітким є і спосіб захисту, оскільки ОСОБА_1 не зазначено дати, з якої пенсійному органу необхідно здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, а тому позовні вимоги підлягають уточненню.
Водночас, слід наголосити, що відсутність конкретизації предмета позовних вимог, у свою чергу свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, натомість зміст та кількість позовних вимог сприяють ефективному розгляду справи, та, серед іншого, впливають на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору; з'ясування чи подано позов у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку поважними) тощо, а отже, і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Крім того, за результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтями 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом конкретизації предмета позову в частині визначення змісту позовних вимог з урахуванням вимог частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зазначення дати, з якої позивач пов'язує порушення своїх прав та інтересів, які потребують судового захисту та дати, з якої позивач пов'язує виникнення у нього права на проведення перерахунку та виплати пенсії, із відповідним викладом таких обставин.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Копію цієї ухвали надіслати представнику позивача через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.