22 травня 2026 року Справа № 280/2378/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
про: визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
18.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» в період з 23.01.2023 по 31.01.2026;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» в період з 23.01.2023 по 31.01.2026.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він у період з 20.04.2017 по 01.02.2026 проходив військову службу за контрактом в складі відповідача.
З 06.06.2019 по 17.05.2022 позивачу нараховувалася та виплачувалася грошова компенсація за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень».
31.01.2022 наказом начальника відповідача № 20 позивача було відряджено до відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , згодом з 24.02.2022 по 18.05.2022 він приймав участь в обороні м. Маріуполь Донецької області.
У період з 18.05.2022 по 25.05.2025 позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.
У періоди з 26.05.2025 по 30.06.2025, з 02.07.2025 по 16.07.2025, з 12.08.2025 по 21.08.2025, з 17.09.2025 по 30.09.2025 та з 01.10.2025 по 15.10.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні.
За словами позивача, тільки після проходження тривалого курсу реабілітації він дізнався про не здійснення відповідачем нарахування та виплати йому грошової компенсації за піднайом житлових приміщень в період з 23.01.2023 по 31.01.2026.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, та з огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження). Даною ухвалою також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії облікових документів для виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»; картки особового рахунку позивача за 2022-2026 роки.
09.04.2026 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 18930 від 09.04.2026), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Відповідно до рапорту позивача від 06.06.2019, ним утримувалась квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у якій він проживав одноособово. На підставі зазначеного рапорту, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень», позивачу була призначена виплата компенсації за піднайом (найом) житла.
Згідно з інформацією, що надійшла від начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України 28.05.2022, позивач потрапив у полон, де перебував до травня 2025 року.
Відповідач зазначає, що у спірний період позивач не винаймав житлових приміщень та не ніс витрат, пов'язаних з орендою, а тому підстави для нарахування та виплати йому зазначеної компенсації, на переконання відповідача, відсутні.
Крім того, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
15.05.2026 до суду від позивача надійшли копії його медичних документів на підтвердження тривалого лікування (вх. № 27118 від 15.05.2026).
18.05.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів, а саме відомостей розподілу витрат ДО ДЗВ ВСП (вх. № 27499 від 18.05.2026).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу.
Позивач у період з 20.04.2017 по 01.02.2026 проходив військову службу за контрактом в складі відповідача, що підтверджується відповідними записами військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.10-12).
06.06.2019 позивачем було подано до відповідача рапорт на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла, на підставі якого надалі йому нараховувалася та виплачувалася грошова компенсація за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» (далі - Порядок № 450) (а.с.33).
31.01.2022 наказом начальника відповідача № 20 позивача було відряджено до відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
У період з 18.05.2022 по 25.05.2025 позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 11.06.2025 № 34/М-1553д про перебування громадянина України з числа осіб, визначених п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах (а.с.14).
У періоди з 26.05.2025 по 30.06.2025, з 02.07.2025 по 16.07.2025, з 12.08.2025 по 21.08.2025, з 17.09.2025 по 30.09.2025 та з 01.10.2025 по 15.10.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями виписок із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.44-48, 51, 53-56).
18.05.2026 до суду від представника відповідача надійшли заява про долучення доказів, в якій він зазначив, що у зв'язку з перебуванням позивача в полоні, грошова компенсація виплачувалась його дружині - ОСОБА_2 . Долучені до цієї заяви відомості розподілу витрат ДО ДЗВ ВСП підтверджують факт нарахування ОСОБА_2 суми 1 871,50 грн. 13.04.2022, 12.05.2022, 16.06.2022, 21.07.2022 та 29.01.2023 за призначенням - заробітна плата.
Позивач стверджує, що відповідачем протиправно в період з 23.01.2023 по 31.01.2026 не було проведено йому нарахування та виплату грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450.
Оцінюючи правомірність бездіяльності відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту і гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ).
За приписами ст. 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.
Військовослужбовці відповідно до законодавства можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло незалежно від рівня доходу.
Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.
Житло або грошова компенсація за належне для отримання житло надається зазначеним військовослужбовцям один раз протягом усього часу проходження військової служби в межах норм та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці базової військової служби та військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (за потреби перебування у розташуванні військової частини), розміщуються в казармах, що відповідають встановленим законодавством вимогам.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців базової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються безоплатно службовим житлом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності службового житла військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, що відповідають встановленим законодавством вимогам, а військовослужбовці, які перебувають у шлюбі, та військовослужбовці офіцерського складу - у гуртожитках.
У разі відсутності можливості для розміщення військовослужбовців, у тому числі курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які перебувають у шлюбі, у спеціально пристосованих казармах та гуртожитках, а також у разі відсутності службового житла військова частина (заклад, підрозділ, орган, з'єднання, установа) зобов'язана за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за найм (оренду) житла в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці та члени їх сімей зобов'язані вивільнити займане ними службове житло не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.
Військовослужбовці, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» затверджено Порядок № 450.
У п. 1 Порядку № 450 закріплено, що цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКА.
Відповідно до п. 2 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї" зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.
Нормою п. 3 Порядку № 450 встановлено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, розвідувальним органам, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.
Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема: особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом," за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини (п. 4 Порядку № 450).
Згідно з п. 5 Порядку № 450 для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім і'; копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім'ї; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім ї; копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім'ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки; належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
За приписами абз. 1 п. 5 Розділу V Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (далі - Інструкція № 380) військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби за їх бажанням виплачується грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення (далі - компенсація за піднайом).
Компенсація за піднайом виплачується за місцем проходження військової служби (навчання) відповідно до Порядку № 450 (абз. 2 п. 5 Розділу V Інструкції № 380).
Відповідно до п. 6 Розділу V Інструкції № 380 конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.
Згідно з п. 7 Розділу V Інструкції № 380 для отримання компенсації за піднайом військовослужбовець подає рапорт командиру військової частини. Разом з рапортом військовослужбовець подає документи згідно з переліком, встановленим Порядком № 450, а також підписані військовослужбовцем та членами його сім'ї згоди на обробку персональних даних.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які перебувають у шлюбі, здійснюється в порядку виплати грошової компенсації та в межах бюджетних призначень, затверджених для цих потреб, за місцем проходження військової служби (навчання) або (у разі відсутності за місцем проходження військової служби (навчання) фінансового органу) за місцем виплати їм грошового забезпечення (п. 11 Розділу V Інструкції № 380).
Згідно з п. 12 Розділу V Інструкції № 380 виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям та припинення такої виплати здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Компенсація за піднайом виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки документів, житлових умов та інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім'ї на праві власності). Відмова у прийнятті (реєстрації) рапорту військовослужбовця про виплату компенсації за піднайом забороняється.
Отже, визначення розміру грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення та її виплата здійснюються згідно наказу командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець, а її розмір не повинен перевищувати розмір, визначений п. 2 Порядку №450 та виплата грошової компенсації здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони на відповідний рік і щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.
Також, нормою п. 4 Порядку № 450 передбачено, що грошова компенсація виплачується, починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема, особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
У п. 6 Порядку № 450 зазначено, що грошова компенсація не виплачується у разі:
наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, крім осіб, житлове приміщення яких зруйноване (пошкоджене) внаслідок збройної агресії, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв'язку, ДКА та Управлінням державної охорони;
нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та крім осіб, службове жиле приміщення (зокрема в гуртожитку) яких зруйновано (пошкоджено) внаслідок збройної агресії, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку;
штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п'яти років з моменту вчинення таких дій;
реалізації військовослужбовцем або членами його сім'ї права на отримання компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією.
Відповідно до п. 7 Порядку № 450 виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:
отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення (компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією);
виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв'язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім'єю;
встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
Так, судом встановлено, що позивач у період з 20.04.2017 по 01.02.2026 проходив військову службу за контрактом в складі відповідача, що підтверджується відповідними записами військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.10-12).
06.06.2019 позивачем було подано до відповідача рапорт на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла, на підставі якого надалі йому нараховувалася та виплачувалася грошова компенсація за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 (а.с.33).
31.01.2022 наказом начальника відповідача № 20 позивача було відряджено до відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
У період з 18.05.2022 по 25.05.2025 позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 11.06.2025 № 34/М-1553д про перебування громадянина України з числа осіб, визначених п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах (а.с.14).
У періоди з 26.05.2025 по 30.06.2025, з 02.07.2025 по 16.07.2025, з 12.08.2025 по 21.08.2025, з 17.09.2025 по 30.09.2025 та з 01.10.2025 по 15.10.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями виписок із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.44-48, 51, 53-56).
18.05.2026 до суду від представника відповідача надійшли заява про долучення доказів, в якій він зазначив, що у зв'язку з перебуванням позивача в полоні, грошова компенсація виплачувалась його дружині - ОСОБА_2 . Долучені до цієї заяви відомості розподілу витрат ДО ДЗВ ВСП підтверджують факт нарахування ОСОБА_2 суми 1 871,50 грн. 13.04.2022, 12.05.2022, 16.06.2022, 21.07.2022 та 29.01.2023 за призначенням - заробітна плата, однак не містять зазначення періоду за який виплачується визначена сума, а також не містить інформації про те, що зазначена виплата є компенсацією за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450. Жодних інших документів, які б підтверджували виплату відповідачем компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450, відповідачем до суду надано не було.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України імперативною нормою п.п. 6 та 7 Порядку № 450 було визначено вичерпний перелік підстав для припинення виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом житлових приміщень. Зазначеними пунктами не передбачено такої підстави припинення виплати грошової компенсації за піднайом житлових приміщень як перебування військовослужбовця в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Так, суд доходить висновку, що, припиняючи позивачу виплату зазначеної компенсації, відповідач діяв безпідставно та протиправно.
Крім того, суд зауважує, що у своєму відзиві відповідач стверджує про відсутність правових підстав для виплати позивачу компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450, оскільки, у зв'язку з перебуванням в полоні, він не винаймав житлових приміщень та не ніс витрат, пов'язаних з орендою. Поряд з цим, відповідач у заяві про долучення доказів зазначає про виплату грошової компенсації дружині позивача, у зв'язку з перебуванням останнього в полоні. Так, правова позиція відповідача щодо наявності у позивача права на виплату йому досліджуваної грошової компенсації за період перебування його в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України є невизначеною, а доводи на обґрунтування цієї позиції суперечать один одному.
Суд також акцентує увагу на тому, що відповідачем не наведено жодної підстави невиплати позивачу досліджуваної компенсації за період з 25.05.2025 по 31.01.2026, тобто за період після повернення позивача з полону та проходження ним курсу лікування.
Стосовно доводу відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2026 про відкриття провадження в адміністративній справі зазначене питання вже вирішено судом та встановлено дотримання позивачем такого строку.
Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, керуючись зазначеними вище правовими нормами, суд доходить висновку, що відповідач повинен був нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, однак протиправно не зробив цього.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність бездіяльності відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026, а також вмотивовано наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку № 450 в період з 23.01.2023 по 31.01.2026.
У свою чергу, відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» в період з 23.01.2023 по 31.01.2026.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за піднайом житлових приміщень відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» в період з 23.01.2023 по 31.01.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 22 травня 2026 року.
Суддя О.В. Прудивус