25 травня 2026 рокуСправа № 280/3727/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Щепанської Наталії Ігорівни Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради № 83835004 від 19.03.2026 про відмову в проведенні реєстраційних дій протиправним та скасувати;
зобов'язати Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.70 кв.м., житловою - 38.20 кв.м., за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 28.04.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої позивачу необхідно було у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду належним чином засвідченого перекладу складених іноземною мовою документів, долучених до позовної заяви (Акт від 30.11.1978 та реєстраційне посвідчення (форма №5)).
18.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суддею встановлено наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч. 3 ст. 15 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Абзацом 4 п. 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 79 Закону України “Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене суддя зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Суддею встановлено, що до позовної заяви додано копії документів на іноземній мові, які не перекладені українською мовою (Акт від 30.11.1978 та реєстраційне посвідчення (форма №5)).
На виконання вимог ухвали суду від 28.04.2026 представник позивача надіслав заяву, в якій посилаючись на правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 755/9389/22, вказує, що зазначені документи подані не як іноземні офіційні документи, видані органами іноземної держави, а як документи, що підтверджують набуття та оформлення речового права на нерухоме майно в порядку, який діяв на території України на момент їх складення. Тому ототожнення таких документів із документами “складеними іноземною мовою» у контексті необхідності їх нотаріального перекладу як передумови відкриття провадження є необгрунтованим. А сам факт складення таких документів російською мовою не змінює їх правової природи як історичних правовстановлюючих документів та не може бути самостійною підставою для обмеження доступу позивача до суду.
Однак, суддя вказує, що посилання представника позивача на те, що подані ним документи є “історичними правовстановлюючими документами», не спростовує обов'язку подати їх переклад державною мовою. Питання походження документа та питання мови доказу є різними процесуальними категоріями. Навіть, якщо документ не є іноземним офіційним документом у розумінні правил легалізації, його зміст викладено не державною мовою, а тому суд та інші учасники справи не можуть достовірно встановити його зміст без належного перекладу українською мовою.
Такий підхід узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 420/9715/24, у якій Верховний Суд вказав, що документи, виготовлені іноземною мовою та подані разом із процесуальними документами, мають супроводжуватися належним чином засвідченим перекладом державною мовою.
З огляду на вищевикладене, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати належним чином засвідченого перекладу складених іноземною мовою документів, долучених до позовної заяви (Акт від 30.11.1978 та реєстраційне посвідчення (форма №5)).
Частиною 1 ст.118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вище зазначене, є необхідність продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 121, 248, 256 КАС України, суддя,
Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, на десять днів з дати отримання вказаної ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання суду належним чином засвідченого перекладу складених іноземною мовою документів, долучених до позовної заяви (Акт від 30.11.1978 та реєстраційне посвідчення (форма №5)).
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Сіпака