25 травня 2026 року Справа № 280/2429/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, будинок 166, міста Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд податкове повідомлення-рішення відповідача № 00199342408 від 15.12.2025 визнати протиправним та скасувати в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування наведених в позовній заяві обставин посилається окрім іншого на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем із порушенням вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в частині розгляду своєчасно поданих позивачем заперечень на акт перевірки № 15416/08-01-24-08/2463208326 від 13.11.2025, тобто із порушенням гарантованого статтею 17 ПК України права позивача бути присутньою під час розгляду її заперечень на акт перевірки.
Ухвалою від 25.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
06.04.2026 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи з викликом осіб, а також письмовий відзив за яким позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що контролюючим органом не порушувались вимоги законодавства, у тому числі що стосуються повідомлення позивача про дату та час розгляду його заперечень, в наслідок чого вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та просив суд відмовити позивачу задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 07.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
13.04.2026 позивач подав до суду письмову відповідь на відзив, в якій висловив свою незгоду з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив про те, що відповідач не надав суду доказів дотримання ним вимог підпункту 86.7.2, пункту 86.7, статті 87 ПК України, та своєчасного надсилання повідомлення від 02.12.2025 №5108/6/08-01-24-08-03 про час та дату розгляду заперечень на акт на адресу позивача, тобто не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду, та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
15.04.2026 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій висловив свою позицією щодо заявлених позовних вимог, у тому числі послався на те, що контролюючим органом, своєчасно 02.12.2025 - протягом двох робочих днів з дня отримання заперечень (01.12.2025), не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (08.12.2025), направлено лист про дату та час розгляду заперечень, відповідно до пункту 86.7 ПК України, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
15.05.2026 позивач подав до суду додаткові письмові пояснення, якими звернув увагу суду на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену постанові від 11.05.2026 по справі № 560/15865/24, з урахуванням якої вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
18.05.2026 відповідач подав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що позивач безпідставно посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2026 по справі №560/15865/24, оскільки обставини, вказані у тій постанові не є подібними до обставин по даній справі №280/2429/26, та заперечуючи в повному обсязі проти заявлених позовних вимог, наголосив на відсутності підстав для їх задоволення.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено наступне:
Посадовими особами відповідача, відповідно до наказу від 26.09.2025 № 1723-п та повідомлення про проведення перевірки від 29.09.2025 № 134/24-08, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності позивача, за період діяльності з 01.10.2023 по 04.03.2025 року, з питань своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість та повноти відображення та нарахування податку на додану вартість.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.11.2025 №15416/08-01-24-08/2463208326, який направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №6910400133660, який було вручено особисто позивачу 21.11.2025.
Перевіркою встановлено порушення пункту 181.1 статті 181 ПК України в частині здійснення операцій з постачання товарів/послуг, обсяг яких перевищує сукупно 1000000 грн. та не забезпечення вимог щодо обов'язкової реєстрації як платника податку на додану вартість, в результаті чого порушено пункт 183.2 статті 183, пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статі 188, пункт 200.1 статті 200 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за період з 11.09.2024 по 04.03.2025, на загальну суму 108937,00 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними на сторінці 26 акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2025 № 15416/08-01-24-08/2463208326, позивачем подано заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.11.2026 (вх. №61638/6 від 01.12.2026), в яких позивач звернув увагу відповідача на порушення діючого податкового законодавства, які допустили його посадові особи під час перевірки відповідача та складання акту від 13.11.2025 № 15416/08-01-24-08/2463208326.
Відповідач, листом від 09.12.2025 №51839/6/08-01-24-06-03, повідомив позивача про залишення заперечення без задоволення, а висновки акту перевірки від 13.11.2025 №15416/08-01-24-08/2463208326 без змін.
За результатами проведеної перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2025 №00199342408, яке направлено 15.12.2025 на адресу позивача поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення №R067057825275 (№R068037121294).
Лист отримано особисто позивачем 16.12.2025.
На вказане податкове повідомлення-рішення від 15.12.2025 №00199342408, позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби від 24.02.2026 №4632/6/99-00-06-01-02-06, податкове повідомлення-рішення від 15.12.2025 №00199342408 залишено - без змін, а скаргу - без задоволення, після чого позивач, в строк встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України звернувся із позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нормами якого визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до Підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до пункту 86.4 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.1, пункту 86.7, статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно підпункту 86.7.2, пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
Відповідно до підпункту 86.7.3, пункту 86.7, статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Згідно підпункту 86.7.4, пункту 86.7, статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв'язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Згідно підпункту 86.7.5, пункту 86.7, статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 86.8, ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Правовий аналіз наведених норм ПК України дає підстави для наступних висновків:
1. Платник податків, у разі незгоди з висновками перевірки має право подати до контролюючого органу, який проводив відповідну перевірку свої заперечення, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки, які розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, та є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
2. Акт перевірки разом із запереченнями платника податків, розглядаються комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень.
3. Контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
4. Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки, та подавати усні пояснення з приводу предмета розгляду, які досліджуються комісією при розгляді матеріалів перевірки.
5. Відсутність платника податку, повідомленого в передбаченому пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
6. Висновок комісії, прийнятий за результатами розгляду матеріалів перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
7. При формуванні висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки, контролюючим органом враховуються факти та дані наведені платником податків у запереченнях.
8. Податкове повідомлення - рішення приймається посадовими особами контролюючого органу, протягом п'яти днів на підставі висновку комісії і надсилання письмової відповіді платнику податків.
При цьому, у підпункті 4.1.4, пункту 4.1, статті 4 ПК України сформоване поняття презумпції правомірності рішень платника податку, як основного принципу податкового законодавства України, а саме в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Крім того, у пункті 56.21, статті 56 ПК України закріплено те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Верховний Суд у постанові від 05.10.2023 по справа № 300/2906/22 зазначив, що задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права Податковим кодексом України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.
З вищенаведеного вбачається, що контролюючий орган з метою дотримання прав платника податків, в тому числи тих, що передбачені підпунктом 86.7.3, пунктом 86.7, статті 86 ПК України, зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки (заперечень платника податків), шляхом надсилання відповідного повідомлення платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
В противному випадку прийняте за результатами розгляду матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення, не буде відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, тобто буде таким, що прийнятне без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття (пункт 3 частини 2 статті 2 КАС України), та без урахування права платника податку на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9 частини 2 статті 2 КАС України), що є підставою для скасування такого податкового повідомлення - рішення.
До відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.05.2026 по справі № 560/15865/24, який суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Відповідач стверджує, що дотримався вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України, тобто своєчасно 02.12.2025 - протягом двох робочих днів з дня отримання заперечень (01.12.2025), не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (08.12.2025), направив лист про дату та час розгляду заперечень на адресу позивача.
Між тим, повно і всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи судом з'ясовано наступні обставини:
1. Письмові заперечення позивача від 28.11.2025 на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2025 року №15416/08-01-24-08/2463208326 отримані відповідачем 01.12.2025 (понеділок), що підтверджується вхідним штампом служби діловодства відповідача на екземплярі заперечень позивача.
2. Лист від 02.12.2025 №51081/6/08-01-24-08-03, із повідомленням відповідача про розгляд заперечень до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2025 року №15416/08-01-24-08/2463208326 направлений на адресу позивача 02.12.2025 (вівторок), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу 6900500717176, яке подане 02.12.2025 до відділення поштового зв'язку Запоріжжя-5.
3. Розгляд заперечень позивача до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2025 року №15416/08-01-24-08/2463208326 відбувся 08.12.2025 (понеділок) об 11 годин 00 хвилин у кабінеті № 102 приміщення відповідача за адресою: проспект Соборний, 166, міста Запоріжжя, 69035.
4. З висновку № 181/08-01-24-08/2463208326 від 08.12.2025 вбачається, що розгляд заперечень позивача до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2025 року №15416/08-01-24-08/2463208326 відбувся без участі позивача, в зв'язку з неякою.
5. Розгляд матеріалів перевірки за відсутності позивача у висновку № 181/08-01-24-08/2463208326 від 08.12.2025 мотивований нормою абзацу 2 підпункту 86.7.3, пункту 86.7 статті 86 ПК України - повідомленням позивача про час і місце розгляду матеріалів перевірки в порядку передбаченому підпунктом 86.7.2, пункту 86.7 статті 86 ПК України.
Враховуючи наведені обставини, суд не може погодитись з тим, що повідомлення позивача про час і місце розгляду матеріалів перевірки відбулось в порядку передбаченому підпунктом 86.7.2, пункту 86.7 статті 86 ПК України, оскільки відповідне повідомлення направлене на адресу позивача листом від 02.12.2025 № 51081/6/08-01-24-08-03 поштою 02.12.2025, а засідання комісії відбулось 08.12.2025, тобто вказане повідомлення замість направлення не пізніше ніж чотирьох робочих днів, було відправлене позивачу за три робочі дні (субота та неділя є не робочими днями) до дня - 08.12.2025 засідання комісії відповідача з питань розгляду заперечень позивача до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2025 року №15416/08-01-24-08/2463208326.
При таких обставинах, оскаржене податкове повідомлення - рішення прийнятне відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, із порушенням відповідачем вимог підпункту 86.7.2, пункту 86.7 статті 86 ПК України, що є істотним порушенням права позивача на участь у процесі прийняття такого рішення, які не можуть не впливати на правомірність цього податкового повідомлення-рішення що є підставою для задоволення вимог позивача та скасування протиправного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При таких обставинах, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, і наведені вище процедурні порушення його прийняття не є формальними та безпосередньо впливають на права позивача - платника податків, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про їх задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 90, 139, 241, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, будинок 166, міста Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 00199342408 від 15.12.2025.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1361,71 грн. (одна тисяча триста шістдесят одна гривня 61 копійка) присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.05.2026.
Суддя А.В. Сіпака