про змiну способу i порядку виконання судового рішення
22 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2044/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинець Д.В.,
при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,
за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді заяви:
сторони в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) прийняти позовну заяву до свого розгляду;
2) даний адміністративний позов розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін;
3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови позивачеві в перерахунку та виплаті його пенсії починаючи з січня 2023 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з січня 2023 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації;
5) звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» оскільки являюсь учасником бойових дій.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження з 01 лютого 2024 року, пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду набрало законної сили 30 жовтня 2024 року.
11 травня 2026 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у справі №260/2044/24 з зобов'язання вчинити дії (провести нарахування/перерахунок і виплату коштів) на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої доплати (заборгованості) і з виплати перерахованої пенсії за вислугу років за період з 01.02.2024 року по 30.11.2024 року у розмірі 170162,30 грн..
Подану заяву обґрунтовує тим, що нарахована на виконання рішення суду від 30 вересня 2024 року пенсія у сумі 170162,30 грн., залишається невиплаченою по теперішній час.
21 травня 2026 року відповідач подав до суду заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №260/2044/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило з 01 лютого 2024 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. За результатами такого перерахунку різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.02.2024 по 30.11.2024 склала 170162,30 грн.
Також зазначив, що територіальний орган Пенсійного фонду не відмовляється виплачувати різницю в пенсії за минулий час за період з 01.02.2024 по 30.11.2024 у розмірі 170162,30 грн., така різниця обліковуються у електронній пенсійній справі позивача та буде виплачена у межах бюджетних асигнувань після виділення коштів з Державного бюджету України на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Сторони в судове засідання 22 травня 2026 року не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Розглянувши заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статей 2, 14, 370, 371, 372 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є в т.ч. неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною першою ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При цьому під способом виконання рішення слід розуміти визначену судовим рішенням послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та порядок здійснення захисту прав і свобод стягувача.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника». Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3 рп/2003). При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів, спрямованих на реалізацію судового рішення в разі неможливості його виконання у порядок і спосіб, раніше встановлений судом.
При цьому самостійною та достатньою підставу для зміни способу виконання рішення про пенсійні виплати є його невиконання після спливу двомісячного строку.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з територіального органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22.
При цьому Верховний Суд звернув увагу на те, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
Суд встановив, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року №260/2044/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 30 жовтня 2024 року.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 30.09.2024 року по справі №260/2044/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
За результатами такого перерахунку різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.02.2024 по 31.11.2024 року становить - 170162,30 грн.
Позивач стверджує, що перераховану на виконання рішення суду різницю Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області станом на момент звернення до суду з цією заявою не виплатило. Відповідач вказану обставину не заперечує, жодних доказів на її спростування суду не надав.
Вказане свідчить про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 30.09.2024 року по справі №260/2044/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсії протягом більш ніж двох місяців.
На думку суду, зміна способу виконання рішення суду, в даному випадку, не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована безпосередньо відповідачем. Натомість застосування такого процесуального механізму покликане забезпечити ефективне поновлення прав пенсіонера на отримання нарахованої суми пенсії.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Вeyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)). За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis pішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
З огляду на вищенаведене суд вважає подану позивачем заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 378 КАС України, суд, -
1. Заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у справі №260/2044/24 з зобов'язання вчинити дії (провести нарахування/перерахунок і виплату коштів), на
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої, але не виплаченої доплати (заборгованості) і з виплати перерахованої пенсії за вислугу років за період з 01.02.2024 року по 30.11.2024 року у розмірі 170162,30 грн (сто сімдесят тисяч сто шістдесят дві гривні тридцять копійок).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець