22 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/818/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позову без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01 вересня 2022 року по 201 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою від 20 лютого 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд відкрив спрощене позовне провадження в цій адміністративній справі.
У поданому до суду відзиві відповідач заявив клопотання про залишення позову без руху з мотивів пропуску позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що є спеціальним законодавчим актом у сфері трудових правовідносин, передбачено інші терміни оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Отже, строк звернення до суду у справах про оплату праці працівника (за відсутності звільнення) не обмежується будь-яким строком.
Суд встановив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_2 №311 від 17.10.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 з 17 жовтня 2023 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення як такого, що вибув до нового місця служби - Військова частина НОМЕР_3 .
Таким чином, в спірних правовідносинах не можуть бути застосовані норми ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, натомість підлягають застосування положення частини 1 такої статті, що не передбачають можливість обмеження строків звернення до суду.
Більше того, жодних доказів повідомлення позивача про складові нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_1 суду не надала. В свою чергу в матеріалах справи такі відомості відсутні.
З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для залишення позову без руху.
Керуючись ст. ст. 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача про залишення без руху позову ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяР.О. Ващилін