22 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/9679/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 072350013746 від 23.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу періоди участі у антитерористичній операції з 25.09.2014 р. по 23.01.2015 р. та період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення з 30.03.2018 р. по 30.04.2018 р, з 30.04.2018 р. по 17.08.2018 р., з 06.02.2019 р. по 18.06.2019 р., з 07.07.2019 р. по 12.09.2019 р., з 03.07.2020 р. по 02.11.2020 р. в кратному розмірі один місяць служби за три місяці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2025 р. про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та призначити пенсію з дати подання первісної заяви (15.09.2025 р.).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу періоди проходження військової служби з 20.11.1990 р. по 05.12.1990 р., а також військову службу за мобілізацією з 01.04.2015 р. по 10.08.2015 р.
Позовна заява мотивована тим, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком, однак рішенням від 23.09.2025 р. № 072350013746 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.
Представник позивача зазначає, що позивачу не зараховано періоди участі у антитерористичній операції та періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення в кратному розмірі один місяць служби за три місяці.
Як зазначає представник позивача, період проходження військової служби ОСОБА_1 зараховано з 29.11.1988 р. по 20.11.1990 р., однак згідно трудової книжки службу в армії ОСОБА_1 проходив з 29.11.1988 р. по 05.12.1990 р.
Також відповідно до довідки від 18.08.2023 р. № 5142 позивач проходив військову службу за мобілізацією з 20.08.2014 р. по 10.08.2015 р., а відповідачем зараховано період з 20.08.2014 р. по 31.03.2015 р.
Представник позивача наголошує, що відповідач не обґрунтував на яких підставах до страхового стажу позивача не зараховано період служби в армії з 20.11.1990 р. по 05.12.1990 р. та військову службу з 01.04.2015 р. по 10.08.2015 р.
На підставі наведеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити, зазначаючи, що період участі у антитерористичній операції та періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі так, як зарахування в пільговому обчисленні один місяць за три не передбачено Законом № 1058. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до сервісного центру Тячівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про призначення дострокової пенсії за віком.
Разом із заявою ОСОБА_1 подав наступні документи: трудову книжку НОМЕР_1 , диплом від 01.07.1988 р. НОМЕР_2 , диплом від 05.06.1995 р. НОМЕР_3 , довідку від 18.12.2024 р. № 258 про роботу у ДП «ЗВВО», довідку від 18.12.2024 р. № 259, довідку від 18.12.2024 р. № 129 про заробітну плату, довідку від 10.12.2024 р. № 195 про період перебування на обліку як безробітний, довідку про доходи від 10.12.2024 р.№ 76, довідку про доходи від 10.12.2024 р. № 77, довідку про доходи від 10.12.2024 р. № 75., а також документи про проходження військової служби та участі особи в антитерористичній операції, а саме: довідку від 23.07.2015 р. № 30/310 про участь в АТО, довідку від 19.09.2018 р. № 1615 про участь в АТО, довідку від 16.10.2019 р. № 1976/2 про участь у здійсненні заходів безпеки, оборони і відсічі збройної агресії рф, довідку від 17.08.2020 р. № 1115 про участь в АТО, витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 08.09.2014 р. № 102, довідку від 16.10.2019 р. № 1976/1 про безпосередню участь в АТО, довідку від 01.12.2020 р. № 2578 про участь у здійсненні заходів безпеки, оборони і відсічі збройної агресії рф, витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_5 від 01.02.2021 р. № 20, витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_6 від 17.09.2021 р.№ 178, довідку від 18.08.2023 р. № 5142 про періоди військової служби, довідку від 18.08.2023 р. № 5143 про участь в АТО, посвідчення УБД від 20.08.2025 р., посвідчення від 06.01.2023 р. серії НОМЕР_7 про статус особи що проживає у гірському населеному пункті та обліково-послужну картку.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 23.09.2025 р. № 072350013746 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідачем у вищезгаданому рішенні було зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до загального страхового стажу зараховано всі періоди. Вік заявника - 55 років 11 місяців. Страховий стаж заявника становить 24 роки 4 місяці 9 днів. Необхідний страховий стаж становить не менше 25 років.
Згідно з оскаржуваним рішенням право на отримання пенсійної виплати заявник набуде 06.10.2034 р. або при набутті необхідного страхового стажу.
Позивач не погодившись з відмовою відповідача щодо призначення пенсії звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також пункту 6 частини першої статті 1зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відтак для призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України необхідна наявність трьох обов'язкових умов у сукупності: вік 55 років; страховий стаж не менше 25 років, наявність відповідного статусу.
Відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно п.п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.
Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.
Відтак, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 291/99/17.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (постанова Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 31.01.2025 р. у справі № 120/8471/23).
Судом встановлено, що під час вирішення питання щодо призначення позивачу дострокової пенсії за віком відповідачем при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії від 23.09.2025 р. № 072350013746 до страхового стажу враховано період проходження ОСОБА_1 військової служби з 29.11.1988 р. по 20.11.1990 р. відповідно до записів військового квитка НОМЕР_8 .
Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо проходження ОСОБА_1 служби в армії з 29.11.1988 р. по 05.12.1990 р., так, як згідно з записами військового квитка НОМЕР_8 позивач був звільнений з військової служби 20.11.1990 р. відповідно до наказу від 26.09.1990 р. № 371.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка про проходження військової служби від 18.08.2023 р. № 5142 видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій, серед іншого, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проходив строкову військову службу з 29.11.1988 р. по 20.11.1990 р.
Відповідно до вище зазначеної довідки, позивач проходив військову службу за мобілізацією з 20.08.2014 р. по 10.08.2015 р., водночас, відповідачем періоди військової служби з 01.04.2015 р. по 10.08.2015 р. не зараховано. Як зазначає представник відповідача у відзиві, зазначені періоди не зараховані до страхового стажу позивача, оскільки відсутня довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески відповідно до зразку, встановленого додатком 2 до Постанови 3-1 від 04.02.2021 р. та відсутня сплата страхових внесків згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження служби позивача з 20.08.2014 р. по 10.08.2015 р., суд зазначає наступне.
За правилами ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (пункт «в» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Підпунктом 2 пункту 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно.
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Суд зазначає, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок відсутності у відповідача офіційної інформації щодо сплати страхових внесків за спірний період позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за період роботи на вказаному товаристві (проходження військової служби), що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Крім цього, суд зауважує, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, оскільки за правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року по справі № 423/757/17, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Таким чином, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості у військової частини зі сплати страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження ним військової служби, суд дійшов висновку, що періоди проходження позивачем військової служби протиправно не враховані відповідачем при розгляді його заяви про призначення пенсії.
Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що відомості, які містяться в довідці про проходження військової служби від 18.08.2023 р. № 5142 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 є належним доказом підтвердження проходження позивачем строкової військової служби з 29.11.1988 р. по 20.11.1990 р. та військової служби за мобілізацією з 20.08.2014 р. по 10.08.2015 р.
Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області період проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією з 01.04.2015 р. по 10.08.2015 р. безпідставно не врахований до страхового стажу позивача, а відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача такі періоди порушує право на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 1058-IV.
Разом з тим період проходження позивачем строкової військової служби з 20.11.1990 р. по 05.12.1990 р. зарахуванню до страхового стажу не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зарахування до страхового стажу позивача періоди участі у антитерористичній операції з 25.09.2014 р. по 23.01.2015 р. та період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення з 30.03.2018 р. по 30.04.2018 р, з 30.04.2018 р. по 17.08.2018 р., з 06.02.2019 р. по 18.06.2019 р., з 07.07.2019 р. по 12.09.2019 р., з 03.07.2020 р. по 02.11.2020 р. в кратному розмірі один місяць служби за три місяці, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, позивач звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV.
З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону № 1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом.
Звертаючись із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV позивач наполягає на зарахуванні періодів проходження ним військової служби в особливий період до страхового стажу у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.
За своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими Законом №1058-IV, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.
Абзац 3 частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Дострокова пенсія за віком, передбачена статтею 115 Закону № 1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 у взаємозв'язку зі статтею 115 Закону № 1058-IV свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком.
Таким чином, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норм Закону № 1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов'язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.
У сфері соціального захисту тлумачення закону судом не може підміняти собою діяльність Верховної Ради України шляхом створення нових підстав для набуття права на пенсію або розширення порядку формування стажу. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами, що обмежує межі судового розсуду текстом чинних законодавчих приписів
Оскільки позивач реалізує право на дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону № 1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення № 530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом № 1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення Суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки. За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей статті 115 Закону № 1058-IV, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для такого зарахування є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги у цій частині не спростовують правильності застосування норм матеріального права.
Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення № 530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону № 1058-IV.
Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 р. у справі № 200/8094/24 та наголосив, що періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом № 1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії. При цьому зазначене правове регулювання застосовується саме у випадку, коли особа реалізує право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Обираючи такий вид пенсійного забезпечення, особа погоджується на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом.
Таким чином, відповідно Закону № 1058 та з урахуванням вимог Порядку № 22-1, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд констатує, що у відповідача не було підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів з 25.09.2014 р. по 23.01.2015 р., з 30.03.2018 р. по 30.04.2018 р, з 30.04.2018 р. по 17.08.2018 р., з 06.02.2019 р. по 18.06.2019 р., з 07.07.2019 р. по 12.09.2019 р., з 03.07.2020 р. по 02.11.2020 р., виходячи з розрахунку на пільгових умовах один місяць служби за три місяці служби.
З урахуванням викладеного, враховуючи часткове підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, беручи до уваги, що конституційне право особи на соціальний захист включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком від 23.09.2025 р. за № 072350013746 таким, що порушує право позивача на соціальних захист, не відповідає приписам чинного законодавства та принципу верховенства права, тому таке рішення слід скасувати як протиправне, а також зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією з 01.04.2015 р. по 10.08.2015 р. та повторно розглянути в порядку межах і спосіб заяву позивача від 15.09.2025 р. з урахуванням висновку суду та прийняти обґрунтоване рішення. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23 вересня 2025 року за № 072350013746 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ - 13559341) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_9 ) періоди проходження військової служби за мобілізацією з 01 квітня 2015 року по 10 серпня 2015 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії від 15 вересня 2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк