Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 травня 2026 року Справа №200/785/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо оголошення у «РОЗШУК» та скасування незаконного розшуку, як такого, що не ґрунтується на Законодавстві України, зобов'язання відповідача 1 видалити персональні дані з розшукових баз МВС - ІТС ІПНП; визнання протиправними дій щодо поширення недостовірної інформації про нібито вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи без його участі. Витребувано у Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк подання відзиву на позовну заяву обґрунтовані пояснення з приводу обставин викладених у позовній заяві з наданням відповідних доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року залучено Головне управління Національної поліції в Донецькій області до участі у справі як третього відповідача. Повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк до 04 травня 2026 року обґрунтовані пояснення з приводу обставин викладених у позовній заяві з наданням відповідних доказів, зокрема, повістку, видану на ім'я ОСОБА_1 , докази відправлення та вручення позивачу.
Позивач подав до суду заяву про витребування документів, в якій зокрема просив розглядати справу виключно за правилами загального позовного провадження, мотивуючи складністю та об'ємом справи, кількістю сторін учасників.
Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд зазначає таке.
За приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини 4 статті 12 КАС України.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Положеннями статті 260 КАС України передбачене виключно право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження після відкриття провадження у справі. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини.
Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження: залишити заяву відповідача без задоволення; розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Крім того, суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує позивача у його змагальних та диспозитивних правах, і тим більш не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень.
Разом з цим суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачаються підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки обсяг доказів є незначним, розгляд справи не становить значний суспільний інтерес.
Враховуючи те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження позивач не обмежений у поданні доказів, предмет заявленого позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частиною п'ятою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає заявлене клопотання позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Троянова