Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 травня 2026 року Справа№200/9771/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії щодо перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, перерахованої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 N 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження;
зобов'язати провести нарахування та виплату підвищення всього розміру пенсії, з нарахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 N 205 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України від 28.02.91 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з позовом розмір пенсії позивача під час призначення обчислювався із заробітку в зоні відчуження на підставі довідки, втім, під час перерахунку пенсії з 01.09.2025 розмір пенсії перераховано із заробітку , що визначений з 5 п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Порядок №1210). За наслідком перерахунку розмір пенсії позивача зменшився.
За змістом позову дії відповідача з перерахунку призначеної позивачу пенсії є протиправними. Позивач зазначає, що відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії має визначатися із врахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Відповідна довідка про заробітну плату за період роботи позивача в зоні відчуження враховувалася відповідачем під час обчислення пенсії позивача. Позивач зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для перерахунку пенсії. Згідно з позовом наявність в органів пенсійного фонду права перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення пенсії не має нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22 1. Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах з боку відповідача може бути лише підставою для перевірки та не може позбавляти права на належний рівень пенсійного забезпечення.
Посилаючись на протиправність проведеного перерахунку та наявність в матеріалах пенсійної справи документів для визначення розміру пенсії позивача відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач наполягав на задоволенні заявлених вимог.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом навів у наданому до суду відзиві. Відповідач зазначив, що з 01.09.2025 електронну пенсійну справу позивача приведено у відповідність до вимог чинного законодавства, розмір пенсії обчислено виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Відповідач зауважив, що в матеріалах пенсійної справи немає первинних документи, які надавали можливість перевірки довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з якої раніше обчислювалась пенсія позивача. За змістом відзиву за відсутності довідок про заробітну плату та інших первинних документів, які видаються підприємствами на підставі бухгалтерських даних, управлінням правомірно проведено перерахунок пенсії позивача виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено статтями 54 і 57 Закону № 796-XII. Посилаючись на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.09.2018 у справі №752/16491/14-а, відповідач зазначив, що приведення пенсії у відповідність до чинного законодавства не може кваліфікуватися як порушення прав особи, якій призначено пенсію.
Посилаючись на п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1) відповідач зазначив, що довідка про заробітну плату видається підприємством, установою або організацією на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату. Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи, що підтверджують період роботи, тривалість робочого дня та місце її виконання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , що видано Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради 12.06.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що є відповідачем у справі, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з протоколом перерахунку пенсії від 25.02.2025 основний розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становить 27 488,47 грн та обчислений на рівні 80% (відсоток втрати працездатності) від середньомісячного заробітку 34360,59 грн, розмір пенсії із врахуванням надбавок та обмеження по індексації - 25 494,41 грн, розмір пенсії до виплати обмежено максимальним 23610,00 грн. Згідно з розрахунком середньомісячного заробітку заробіток обчислено із врахування відомостей про заробіток позивача у червні 1986 року.
16.08.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, основний розмір пенсії після перерахунку становить 20 689,07 грн, та обчислений на рівні 80% (відсоток втрати працездатності) від середньомісячного заробітку 25 861,34 грн, розмір пенсії із врахуванням надбавок та обмеження по індексації - 20643,62 грн.
В листах від 08.10.2025 № 41513-41937/Х-02/8-0600/25 та від 26.11.2025 № 53572-48669/Х-028/0600/25 у відповідь на звернення позивача відповідач повідомив про відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи документів, на підставі яких можливо встановити часову тарифну ставку, правомірність нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки згідно з постановою № 207-7, через що немає підстав для врахування під час обчислення розміру пенсії довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження. У листах зазначено про необхідність позивачу надати документи на підтвердження відомостей довідки про заробіток в зоні відчуження (табелі обліку робочого часу, особовий рахунок або інші облікові документи за період роботи в зоні відчуження, відомості про тарифну ставку, відомості, що підтверджують застосування кратності оплати, положення про преміювання, накази або додатки, що підтверджують внесення змін до положення про преміювання) задля перерахунку пенсії. До надходження цих документів розмір пенсії з 01.09.2025 обчислено з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої на 01.01.2021 відповідно до пункту 9 Порядку № 1210.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, встановлення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закону №796).
Відповідно до ст.54 Закону №796 […] пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Статтею 57 Закону № 796 встановлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), що визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.
Згідно із пунктом 1 Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 2 Порядку №1210 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26.04.1986 до 01.08.1987, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Пунктами 6 та 8 Порядку № 1210 визначено, що в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленої заробітної плати (обчисленого доходу), розмір середньомісячної заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.
Формули, за якими визначаються пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначені в п. 9 Постанови № 1210.
Згідно зі статтею 60- 1 Закону № 796 призначення та виплата пенсій, передбачених цим Законом, і щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадяться територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 60-2 Закону № 796 рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку. Порядок оскарження рішень, передбачених частиною другою цієї статті, визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Згідно з п. 5 частини 5 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-ІХ адміністративною процедурою є визначений законом порядок розгляду та вирішення справи.
Частиною 1 ст. 5 закону № 2073 визначено такі принцип и адміністративної процедури: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
Відповідно до ст. 8 Закону № 2073 принцип обґрунтування полягає у забезпеченні адміністративним органом належності та повноти з'ясування обставин справи, безпосередньому дослідженні доказів та інших матеріалів справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Зміст принципу відкритості наведено в ст. 12 Закону № 2073, відповідно до якої адміністративний орган зобов'язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов'язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи. Забороняється розголошення наявних у справі відомостей, що відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом.
Згідно зі статтею 16 Закону № 2073 принцип офіційності полягає в обов'язку адміністративного органу встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов'язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов'язок не визначено законом. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.
Зміст принципу гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні розкрито у ст. 17 Закону № 2073, згідно з якою особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Умови правомірності адміністративного акту визначені статтею 87 Закону № 2073 , згідно з якою адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. Протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно; 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта; 3) порушує норми матеріального права; 4) не відповідає принципам адміністративної процедури.
При цьому, частиною 3 цієї статті визначено, що порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.
Згідно з пп. 3 пункту 2 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 205 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» , підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […] законів України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом частину третю статті 67 Закону N 796-XII викладено в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України N 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим вказаним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом.
Абзацом другим вказаного пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений зазначеним Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи N 3-123/2023 (229/23), у Рішенні від 20.03.2024 N 2-р (II)/2024 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами.
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
ВИСНОВКИ ЩОДО ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА ДОВОДІВ СТОРІН
Предметом спору, що виник між сторонами, є правомірність здійснення відповідачем з 01.09.2025 перерахунку призначеної позивачу відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності без врахування наявної в матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження від 13.12.1999.
Згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії від 16.08.2025 перерахунок пенсії проведено через невідповідність довідки про заробітну плату, а не відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 N 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Положеннями ст. 54, 57 Закону № 796 та Порядку № 1210 встановлено, що розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків або, за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про волевиявлення позивача на визначення розміру пенсії із заробітку плата (дохід) встановленого з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Згідно з довідкою Державного міжобласного будівельно-експлуатаційного підприємства «Дніпроканалбудексплуатація» Комплектовочного транспортного управління позивачу за роботу в населених пунктах с. Копачі, м Прип'ять в період з 11.05.1986 по16.06.1986 виплачено заробіток в сумі 441,57 руб. Згідно з довідкою у червні 1986 року позивач перебував 3 дні (18 годин) у зоні відчуження, заробіток нараховано із кратністю 3 до денної (годинної) тарифної ставки 0,729: 12*0,729*3 = 26,24 руб та 6*0,729*3= 13,12 руб. В довідці зазначено, що фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження включає: травень 1986: збережений заробіток 225,63 руб за 23 робочі і дні; у червні 1986 року: збережений заробіток за 18 днів - 176,58 руб, оплата праці за години в зоні відчуження 39,36 руб. На зворотному боці довідки наведено розрахунок збереженого заробітку за період з 05.05.1986 по 31.05.1986: 9,81 *23 = 225,63 руб, за період з 01.06.1986 по 21.06.1986: 9,81*18 = 176,58 руб.
Суд зазначає, що у довідці про заробітну плату від 13.12.1999, що досліджена судом під час розгляду справи, зазначено відомості про заробіток позивача в період роботи в зоні відчуження, період роботи, кількість днів (годин) роботи, найменування населених пунктів, тарифна ставка, зона відчуження та застосований коефіцієнт кратності. Документів, які б свідчили про невідповідність змісту довідок первинним документам, доказів вчинення дій щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі цих довідок пенсійним органом не надано.
Виходячи зі змісту положень підпункту пункту 2.1 та п. 2.10. Порядку 22-1 та Закону № 1058 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії особа має надати довідку про заробітну плату (дохід) особи, що видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Тобто, порядок № 22-1 не містить вимоги про надання особою, що звертається за призначенням (перерахунком) пенсії первинних документів, на підставі яких її видано, втім, така довідка має видаватися на підставі первинних документів.
За змістом положень ст. 44 Закону № 1058 відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом направлення відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Суд зазначає, що проведення перевірки наданих особою документів є правом органів пенсійного фонду, втім реалізацію особою права на проведення перерахунку пенсії не може бути поставлено в залежність від реалізації таких повноважень органом пенсійного фонду. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про недостовірність відомостей, що зазначені в цій довідці. Суд зазначає, що нездійснення відповідачем перевірки обґрунтованості видачі документів підприємствами, установами та організаціями не може бути підставою для неврахування зазначених документів при перерахунку пенсії. Виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів або необхідність проведення перевірки, є підставою для неврахування поданих особою документів.
Крім цього, адміністративне провадження щодо здійснення перерахунку пенсії позивача мало здійснюватися з урахуванням встановленої національним законодавством процедури, що запроваджено Законом України «Про адміністративну процедуру», про застосування особливостей цього закону, зокрема, йдеться в ст. 60-2 Закону № 796.
Як встановлено з матеріалів справи під час адміністративного провадження з перегляду розміру призначеної позивачу пенсії відповідач не забезпечив належність та повноту з'ясування обставин справи; не забезпечив можливості реалізації позивачем права знати про початок адміністративного провадження, права на участь у такому провадженні, права на ознайомлення з матеріалами відповідної справи; права бути заслуханим адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи та права у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи; не реалізував права встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.
Зазначене свідчить про проведення перерахунку пенсії позивача із порушенням принципів обґрунтованості, офіційності, гарантування особі права на участь в адміністративній процедурі та відкритості.
Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт, що не відповідає принципам адміністративної процедури є протиправним
Зазначене свідчить про проведення перерахунку пенсії позивача із порушенням принципів обґрунтованості, офіційності, гарантування особі права на участь в адміністративній процедурі та відкритості.
Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт, що не відповідає принципам адміністративної процедури є протиправним.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 та обґрунтованість вимог позивача в частині про визнання протиправним перерахунку пенсії з 01.09.2025 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.09.2025 із врахуванням довідки від 13.12.1999 про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження.
Під час вирішення вимог позивача про зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії з нарахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 N 205 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та без обмеження її розміру максимальним суд зазначає, що із врахуванням положень постанови КМУ від 25.02.2025 № 205 та висновків КСУ, викладених у рішенні N 2-р (II)/2024, призначена позивачу пенсія підлягає індексації, а з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.
З урахуванням викладеного вище, позов підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від їх сплати на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025, призначеної ОСОБА_1 пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.09.2025 нарахування пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату від 13.12.1999 та з нарахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 N 205 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач), адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач), юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.
Суддя А.С. Михайлик