25 травня 2026 рокуСправа №160/35523/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.12.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вельможко Анна Ігорівна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2025 року № 045550012925 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.06.2025 року ОСОБА_1 через особистий кабінет у веб-порталі Пенсійного фонду України звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Проте, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто вказану заяву позивача та прийнято рішення від 16.06.2025 року № 045550012925, яким ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки не підтверджено пільговий стаж роботи. З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм чинного законодавства в сфері регулювання пенсійних виплат, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 01.01.2026 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
31.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов на адресу суду, в якому управління вважає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою від 09.06.2025 року засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановленого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (далі - Порядок) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 02 місяці 22 дні, пільговий стаж роботи за Списком №2 не підтверджений в установленому порядку. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи: з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року згідно довідки від 26.10.2021 року № 290, виданої Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс», оскільки не відповідає вимогам додатку 5 Порядку № 637, а саме, відсутній підпис начальника відділу кадрів; з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року, з 01.10.2003 року по 28.01.2005 року згідно довідок від 26.10.2021 року № 289, від 26.10.2021 року № 288, виданих Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс», оскільки вищезазначені довідки не відповідають додатку 5, а саме: відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, відсутні посилання на характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Не враховано до пільгового стажу роботи періоди згідно довідки від 09.11.2021 року №8/1-3161, виданої Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, оскільки потребує підтвердження стажу роботи комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, також дана довідка є копією документу. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 16.06.2025 року № 045550012925 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення співвідповідача у даній справі відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 25.05.2026 року.
Згідно довідки начальника відділу управління персоналом від 25.05.2026 року №149 суддя Серьогіна Олена Василівна в період з 29.04.2026 року по 22.05.2026 року перебувала на лікарняному.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою від 09.06.2025 року засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Вказана заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2025 року № 045550012925 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки не підтверджено пільговий стаж роботи. Також у вказаному рішенні зазначено, що згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 02 місяці 22 дні, пільговий стаж роботи за Списком №2 не підтверджений в установленому порядку. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи: з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року згідно довідки від 26.10.2021 року № 290, виданої Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс», оскільки не відповідає вимогам додатку 5 Порядку № 637, а саме, відсутній підпис начальника відділу кадрів; з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року, з 01.10.2003 року по 28.01.2005 року згідно довідок від 26.10.2021 року № 289, від 26.10.2021 року № 288, виданих Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс», оскільки вищезазначені довідки не відповідають додатку 5, а саме: відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, відсутні посилання на характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Не враховано до пільгового стажу роботи періоди згідно довідки від 09.11.2021 року №8/1-3161, виданої Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, оскільки потребує підтвердження стажу роботи комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, також дана довідка є копією документу. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 16.06.2025 року № 045550012925 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV)
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (у редакції Закону України №3108-IV від 17.11.2005 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Однією із обов'язкових умов для призначення пенсії є підтвердження особою відповідного страхового стажу.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу зараховується до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За період до 1 січня 2004 обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56-63 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
У пунктах 1, 2 та 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
У відповідності до п.1 даного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 даного Порядку передбачено , що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Абзацом 1 пункту 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Однак цей порядок поширюється на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача по Списку №2 періодів роботи з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року згідно довідки від 26.10.2021 року № 290, виданої Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс»; з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року, з 01.10.2003 року по 28.01.2005 року згідно довідок від 26.10.2021 року № 289, від 26.10.2021 року № 288, виданих Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс»; періоди згідно довідки від 09.11.2021 року №8/1-3161, виданої Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, оскільки потребує підтвердження стажу роботи комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, також дана довідка є копією документу, у зв'язку із недоліками в поданих пільгових довідка, суд зазначає наступне.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Як убачається із копії трудової книжки , відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 17.07.1985 року позивач, зокрема:
- у період з 17.07.1985 року по 25.11.1985 року та з 15.12.1987 року по 30.05.1988 року працював у Відкритому акціонерному товаристві «Будівельно-монтажний трест № 17 «Будівельне управління № 4» на посаді електрогазозварника;
- у період з 08.12.1985 року по 12.11.1987 року проходив військову службу;
- у період роботи з 13.10.1988 року по 07.07.1997 року та з 22.09.1997 року по 06.07.1999 року працював у Закритому акціонерному товаристві «ДНІПРОКОМУНТРАНС» на посаді газоелектрозварника;
- у період роботи з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року працював в Комунальному автотранспортному підприємстві 0422 на посаді газозварника;
- у період роботи з 01.10.2003 року по 28.01.2005 року працював в Акціонерному підприємстві Міське комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт» на посаді газозварника;
- у період роботи з 09.03.2005 року по 14.04.2006 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Трест Реконструкції та Розвитку» на посаді електрогазозварника;
- у період роботи з 03.07.2006 року по 30.04.2012 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпровська будівельна компанія-17» на посаді електрогазозварника;
- у період роботи з 04.05.2016 року по 30.04.2020 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» на посаді електрогазозварника.
Отже, пільговий стаж позивача у важких та шкідливих умовах праці за Списком № 2 складається з періодів роботи на посадах електрогазозварника, газоелектрозварника та газозварника, які віднесені до Списку № 2, розділ "Загальні професії", затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Кабінета Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Кабінета Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36.
Як підставу для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу відповідачем у оспорюваному рішенні вказано на недоліки в пільгових довідках.
При цьому, трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах, на посадах передбачених, зокрема, і Списком №2, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що на позивача не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, зауважень до записів у трудовій книжці, їх неточності чи відсутності відповідачем у рішенні не зазначено.
Водночас, слід зазначити, що при призначенні пенсії позивачем, зокрема, було надано довідки від 26.10.2021 року № 290, видану Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс», від 26.10.2021 року № 289, від 26.10.2021 року № 288, видані Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс» та від 09.11.2021 року №8/1-3161, видану Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів.
Суд зазначає, що відповідальність за правильність заповнення пільгових довідок не може покладатися на позивача та впливати на його право на призначення пенсії з урахуванням періодів роботи, які підтверджені трудовою книжкою.
Крім того, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду України мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.
Тобто, у разі виявлення будь-яких сумнівів щодо наявності у позивача пільгового чи загального стажу, відповідач, мав право отримати будь-які необхідні документи або інформацію, а не відмовляти позивачу у призначенні пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував ОСОБА_1 періоди роботи: з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року згідно довідки від 26.10.2021 року № 290, виданої Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс»; з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року, з 01.10.2003 року по 28.01.2005 року згідно довідок від 26.10.2021 року № 289, від 26.10.2021 року № 288, виданих Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс»; періоди роботи згідно довідки від 09.11.2021 року №8/1-3161, виданої Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, до пільгового стажу, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, відповідача належить зобов'язати зарахувати вказані періоди до пільгового стажу за Списком №2.
Відтак, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2025 року № 045550012925 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2025 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 968,96 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 775,17 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2025 року № 045550012925 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) не зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи: з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року згідно довідки від 26.10.2021 року № 290, виданої Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс»; з 13.07.1999 року по 30.09.2003 року, з 01.10.2003 року по 28.01.2005 року згідно довідок від 26.10.2021 року № 289, від 26.10.2021 року № 288, виданих Міським державним комунальним експлуатаційним підприємством «Дніпроміськелектротранс»; періоди роботи згідно довідки від 09.11.2021 року №8/1-3161, виданої Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, до пільгового стажу, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 09.06.2025 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 775,17 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна