22 травня 2026 рокуСправа №160/4349/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України в якій позивач просить:
визнати дії фахівців Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 незаконними;
зобов'язати Пенсійний фонд України прийняти всі записи в трудовій книжці та всі вкладки до неї, як такі що відповідають дійсності та вимогам законодавства і врахувати їх під час визначення трудового стажу;
зобов'язати Пенсійний фонд України визнати загальний страховий стаж 34 роки 9 місяців 19 днів відповідно до трудової книжки та в період роботи після 2003 року;
зобов'язати Пенсійний фонд призначити пенсійні виплати з 01.11.2025 року (дата першого звернення до пенсійного фонду).
Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків та запропоновано позивачу:
надати позовну заяву, яка містить максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги з урахуванням висновків, які викладені в ухвалі;
надати суду докази сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1331,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: UA238999980313131206084004008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу “судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)»;
або надати докази, на підставі яких може бути прийнято рішення про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору (надати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік);
викласти позовні вимоги у відповідності до вимог ст.5, ст.245 КАС України.
Позивач надав клопотання в якому просив вимогу 5 позовної заяви (пункт 4 позовних вимог) викласти наступним чином:
Зобов'язати Пенсійний фонд поновити пенсійні виплати на підставі завантажених позивачем документів до електронного кабінету »Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України" з 01.11.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачу протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком. Оскільки у позивача наявний необхідний страховий стаж.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що безпосередньо до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач не звертався, також позивач не зазначив, якими діями чи бездіяльністю Пенсійного фонду України порушено права позивача, а обчислення страхового стажу, призначення, перерахунок та виплата пенсії не належить до повноважень Пенсійного фонду України.
Крім того, відповідач зазначив, що він не є тим суб'єктом який здійснює призначення, перерахунок, поновлення пенсійних виплат.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як зазначив позивач, ОСОБА_1 , досягла пенсійного віку у 2001 році і була взята на облік, як пенсіонер, у Новокаховському міському відділі Пенсійного фонду Херсонської області на підставі ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», про що стоїть штамп на першій сторінці «Трудової книжки».
Приблизно у 2005 році, позивач вимушена була виїхати з України до м.Гур'євськ, Калінінградської області російська федерація з метою догляду за хворою матір'ю на декілька років. У зв'язку з зазначеним, позивачем було прийняте рішення про переведення пенсії до росії. За запитом Гур'євського пенсійного фонду пенсійна справа позивача була переслана з м. Нової Каховки до м. Гур'євськ.
Після смерті матері у 2009 році позивач повернулась до м. Нова Каховка Херсонської області, Україна та продовжувала отримувати пенсію з м. Гур'євськ, російська федерація.
У 2017 році отримала паспорт громадянина України.
Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України у зв'язку з прийнятими економічними санкціями проти банківської системи рф позивач перестала отримувати кошти з їх пенсійного фонду.
Повернувшись на підконтрольну Україні територію, позивач 01.11.2025 року через портал «ДІЯ» звернулась до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії України, в зв'язку з тим, що залишилась без засобів існування, крім виплати вимушено переселеним особам у розмірі 2000грн. на місяць.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 07.11.2025 № 046150019118, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 27.11.2025 № 046150019118, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.01.2026 № 046150019118 (додано Позивачем до позовної заяви) у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, за наслідками розгляду заяв про призначення пенсії, поданих засобами вебпорталу Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління (п. 7 Положення № 280).
Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, зокрема, щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій (пп. 6 п. 4 Положення № 280).
Згідно з п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 41/26486, до функцій управлінь у районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь віднесено призначення (перерахунок) та виплата пенсій.
Згідно з п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26485 (зі змінами) (далі - Положення №28-2), головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечує виконання завдань, передбачених п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (зі змінами).
Відповідно до п. 12 Положення № 28-2 головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 4.2 та п. 4.3 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Таким чином, з урахуванням викладених положень, органом, уповноваженим здійснювати обчислення страхового стажу, призначення, перерахунок та виплату пенсії Позивачу, є відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України.
В своєму клопотанні на виправленні недоліків позовної заяви позивачка наполягала на тому, що саме Пенсійний фонд України несе повну відповідальність за дії чи бездіяльність своїх територіальних органів та їх службовців.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.05.2022 у справі № 640/19528/19 зазначив, що Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсії.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог та, відповідно, до вибору позивачем відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова