Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/188/26
22.05.2026 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В.,
за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
вcтановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577370 від 28.01.2026, 28.01.2026 о 10 год 06 хв. в с. Кременчуки вул. Польова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kango д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що він їхав із дружиною в лікарню, його зупинили працівники поліції, вказали, що причиною зупинки стало те, що не пристебнутий ременем безпеки.
На запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв, зазначив, що напередодні ввечері вжив дві порції по 50 грамів.
Інспектор поліції попросив зробити видих і заявив про виявлення ознак сп'яніння (почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук).
Водій пояснив, що він військовослужбовець (нещодавно списаний), має контузію та підвищений тиск, які й стали причиною такого фізичного стану.
Водій погодився на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння, після чого поліцейський відійшов за приладом «Драгер». Очікуючи прилад, він запитав, чи настануть негативні наслідки у разі відмови від тесту. Оскільки інспектор запевнив, що водія ні в чому не звинувачують, останній сприйняв це як дозвіл відмовитися від процедури.
Водій пояснив, що поспішає на прийом до лікаря разом із дружиною. Поза межами відеофіксації працівник поліції пообіцяв відпустити його за умови, що той зробить, як він скаже. У подальшому, під час запису на боді-камеру, інспектор знову запропонував пройти огляд та жестами (киванням голови) вказував, які саме відповіді слід надавати, а водій механічно їх повторював.
Постановою від 09.03.2026 залучено ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для участі в якості сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП.
Представник ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Лангов Р.Р. (який брав участь у попередніх судових засіданнях) у судовому засіданні пояснив, що дійсно зупиняв даного водія, у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер.
Дійсно, в службовому автомобілі Драгера не було, тому він зателефонував до колеги, щоб той привіз прилад. Водій сказав, що відмовляється від огляду, бо спішить з дружиною в лікарню; якби зачекали б Драгер, привезли б з ОСОБА_2 , і можна було би пройти огляд. Водію було роз'яснено наслідки відмови.
Захисник - адвокат Сидорук Д.В. (який брав участь у попередніх судових засіданнях) у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 не порушував вимог п. 2.5 ПДР України та у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП .
Детально позицію захисник виклав у письмовій заяві.
Вказує, що поліцейський фактично не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та не міг провести такий огляд у зв'язку із відсутністю у нього під час зупинки та розмови із ОСОБА_1 необхідного для цього сертифікованого спеціального технічного засобу.
Як слідує із відеозапису розмови ОСОБА_1 із працівником поліції та свідчень ОСОБА_1 , на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 погодився у категоричній формі та сам вимагав від поліцейського проведення такого огляду.
Однак, замість проведення такого огляду на місці зупинки працівник поліції почав розповідати ОСОБА_1 про те, що він його ні у чому не звинувачує, що у нього вимкнувся телефон, відійшов від ОСОБА_1 , просив зачекати не зрозуміло чого, нібито шукає в багажнику автомобіля прилад «Драгер», хоча достовірно знав про його відсутність, так як не отримував його перед виїздом на чергування; тривалий час мовчки курить поруч із службовим автомобілем з протилежної сторони від ОСОБА_1 та нічого не повідомляє останньому, після чого взагалі залишив портативний відеореєстратор на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля та не проводив відеозйомки розмови із ОСОБА_1 .
Тобто, із викладеного слідує про те, що поліцейський Лангов Р. незважаючи на категоричну згоду ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, не провів такого огляду, у зв'язку із відсутністю у нього необхідного для цього технічного засобу.
Натомість поліцейський у відповідь на згоду ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки під відеофіксацію по суті нічого не пояснив та перевів розмову із ОСОБА_1 на іншу тему (вимкнення його мобільного телефону) яка не стосується огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку, а такий огляд не був проведений у зв'язку із відсутністю у працівників поліції необхідного для цього спеціального технічного засобу.
Крім того, на запитання ОСОБА_1 до поліцейського Р. Лангова про те, що у разі його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки він ( ОСОБА_1 ) автоматично вважатиметься винним у вчиненні правопорушення, працівник поліції відповів: «чому винен, ми ж вас не звинувачуємо ні в чому».
Тобто, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що у разі його відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння його ні у чому не будуть звинувачувати та відповідно не притягуватимуть до відповідальності. В такий спосіб поліцейський по суті роз'яснив ОСОБА_1 його право відмовитись від огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що він не буде притягнутий до відповідальності.
За таких обставин, таке роз'яснення працівника поліції було сприйняте ОСОБА_1 так що він має право, а не обов'язок пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння і у разі непроходження такого огляду його ні у чому не будуть звинувачувати та, відповідно, не притягуватимуть до будь-якої відповідальності.
Вказує, що викладене свідчить про схиляння ОСОБА_1 працівниками поліції відмовитись від огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто провокацію вчинення ним правопорушення.
В подальшому, як слідує із наявного у матеріалах даної справи відеозапису поліцейський Лангов Р., в порушення вимог п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та без будь-яких поважних на те причин не проводив відеозйомки його розмови із ОСОБА_1 .
Згідно пояснень ОСОБА_1 , саме під час його розмов із працівниками поліції без її відеофіксації останні ще раз чітко та категорично роз'яснили йому право відмовитись від огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки без притягнення його за це до будь-якої відповідальності; повідомили, що у них відсутній прилад для проведення такого огляду на місці зупинки, а тому потрібно буде їхати до лікарні в м. Красилів, що займе багато часу, а також вказали, що у разі його відмови від проведення такого огляду вони більше не затримуватимуть його та дозволять подальше керування автомобілем.
Не маючи будь-яких підстав не вірити таким роз'ясненням поліцейських та поспішаючи до медичного закладу в місто Старокостянтинів, ОСОБА_1 погодився на таку пропозицію поліцейського Р. Лангова та, керуючись його порадами, повідомив йому на відеокамеру про відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому, надаючи відповіді на запитання поліцейського, ОСОБА_1 також керувався його вербальними порадами, а саме жестами голови яку відповідь надавати «так» чи «ні».
Після чого працівники поліції фактично не відстороняли ОСОБА_1 від керування автомобілем, а дозволили продовження керування ним.
Таким чином, згідно свідчень ОСОБА_1 поліцейський Р. Лангов під час непроведення відеофіксації розмови між ними своїми порадами та роз'ясненнями схилив ОСОБА_1 повідомити на відеозапис про відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У зв'язку із порушенням інспекторами поліції п.п. 2,5,6 Інструкції, а саме залишення увімкненого портативного відеореєстратора в салоні службового автомобіля відеофіксація такої розмови із ОСОБА_1 не проводилася.
При цьому, такі пояснення ОСОБА_1 в ході судового розгляді даної справи спростовані не були, допитаний поліцейський не надав логічного та обгрунтованого пояснення, чому він перервав відеофіксацію його розмови із ОСОБА_1 .
В даному випадку, оскільки ОСОБА_1 відразу безумовно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а працівники поліції не мали можливості провести такий огляд та з цієї причини не провели його, працівники поліції без поважних причин не провели безперервної відеозйомки спілкування із ОСОБА_1 з приводу його огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також враховуючи, що ОСОБА_1 в подальшому повідомив, що відмовся від огляд на стан алкогольного сп'яніння лише на прохання поліцейських, слід зробити висновок, що у діях поліцейських вбачаються ознаки провокаційних дії щодо ОСОБА_1 .
Крім цього, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ч.3 ст. 266 КУпАП, оскільки після надання ОСОБА_1 згоди на проходження такого огляду на місці зупинки поліцейський, нічого не повідомляючи, відійшов від ОСОБА_1 , не надав спеціального технічного засобу для проведення такого огляду та перестав проводити обов'язкову безперервну відеозйомку, а тому такий огляд є недійсним в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП.
На підставі викладеного, просить провадження у даній справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також у судовому засіданні було допитано свідка - ОСОБА_3 (дружину), яка була пасажиром в авто. Повідомила, що 28.01.2026 вранці вони їхали в лікарню. Вказала, що після зупинки автомобіля працівниками поліції вона не виходила з авто. На початку лише почула, що її чоловікові запропонували пройти огляд на алкотестері, він погодився. Однак у поліції не було алкотестера, чоловік запропонував поїхати в лікарню і там пройти.
Далі вона не чула розмови, залишалась в авто. Інших обставин не пам'ятає. Через деякий час чоловік сів в авто та вони поїхали далі. Чоловік сказав, що все буде добре, водійські права працівники поліції залишили у себе, однак ввечері привезуть працівники поліції додому.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на таке.
Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Згідно з ч.2-3 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Диспозиція ч.1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції подано до суду, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення від 28.01.2026;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого огляд не проводився;
- матеріали відеозапису.
Із даних відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kango д.н.з. НОМЕР_1 за був зупинений працівниками поліції (відеофайл під назвою «VID_20260211_182224». Інспектор повідомив, що його зупинено, оскільки керував, будучи не пристебнутим ременем безпеки (відеофайл під назвою «export-zn84e» 01:29 сек.).
Інспектор поліції запитав ОСОБА_1 , чи вживав сьогодні алкогольні напої, на що останній спочатку сказав, що не вживав. Тоді поліцейський попросив зробити видих, той зробив, після чого поліцейський вказав, що у водія наявний запах алкоголю з порожнини рота, після чого водій відповів, що вчора ввечері випив трохи ром-коли та горілки (відеофайл під назвою «export-zn84e» 01:48-02:44 сек.) .
У подальшому інспектор запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер (відеофайл під назвою «export-zn84e» 02:50 сек.), на що водій погодився (відеофайл під назвою «export-zn84e» 03:15 сек.).
Після цього водій запитав у поліцейського «якщо відмовлюся автоматично буду винний, правильно?» , на що той відповів «та чого винний, ми ж вас ні в чому не звинувачуємо» (відеофайл під назвою «export-zn84e» 03:29-03:45 сек.)
Далі інспектор з нагрудною боді-камерою відходить від ОСОБА_1 , та починає у службовому автомобілі шукати прилад Драгер, на відео озвучив: «де це наш Драгер?» (відеофайл під назвою «export-zn84e» 04:49 сек.). Далі певний час розмов не фіксується (до 07:30 на відео службове авто).
Надалі, інспектор поліції знімає із себе боді-камеру та кладе її на сидіння службового автомобіля (відеофайл під назвою «export-zn84e» 07:30 сек.).
Потім одягає її назад та повертається до ОСОБА_1 без приладу Драгер, знову просить показати посвідчення водія та повторно пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що водій відмовляється, тоді інспектор поліції пропонує пройти такий же огляд в медичному закладі, водій також відмовився (відеофайл під назвою «export-zn84e» 08:45-09:41 сек.)
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 5 розділ ІІ), затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Судом встановлено, що на порушення вимог вказаної вище Інструкції поліцейський без будь-яких пояснень знімає нагрудну камеру та залишає її в службовому автомобілі, камера не фіксує розмови з водієм, в результаті чого у період часу з 04:30 - 08:40сек. на відеофайлі під назвою «export-zn84 відеофіксація події із водієм не здійснюється. Після цього поліцейський повертає камеру, підходить до водія та знову пропонує пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що водій відмовляється.
Отже, водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу відразу погодився без зволікань.
Однак після того поліцейський, в порушення вимог Інструкції, відійшов від водія, залишивши його із іншим інспектором та, знявши боді-камеру, залишив її в своєму службовому автомобілі.
Викладене узгоджується із поясненнями ОСОБА_1 в тому, що не на камеру йому було запропоновано відмовитися від огляду, бо так буде швидше, оскільки той поспішав на прийом до лікаря, його відпустять і за це йому нічого не буде, оскільки він колишній війсковий.
Такі дії поліцейського суддя розцінює як схиляння особи водія до відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Без зазначених протиправних дій працівників патрульної поліції правопорушення не було б вчинено.
Суд також враховує, що законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а й встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції, тому відмова від огляду є наслідком порушення вимоги поліцейського, а не передбаченим законом правом водія.
Після отримання згоди водія на проведення огляду законодавство не передбачає можливості повторно запитувати згоду на проведення такого.
Європейський суд з прав людини вказує, що провокація має місце, коли:
- ініціатива виходить від правоохоронців, а не від особи («Тейксейра де Кастро проти Португалії»»);
- особу ставлять у ситуацію, де вона фактично змушена вчинити дії, які кваліфікуються як правопорушення («Раманаускас проти Литви»);
- правоохоронці не просто фіксують факт порушення, а створюють умови для його вчинення («Баннікова проти росії»).
Докази, отримані внаслідок провокації, не можуть бути допустимими, оскільки вони здобуті шляхом тиску та маніпуляції з боку органу влади.
Обов'язок спростування заяви про провокацію вчинення адміністративного правопорушення покладений на особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Зважаючи на досліджений відеозапис, із якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував щодо проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на початку розмови із поліцейським, проте після умисного, всупереч вимог п. 5 розділу II Інструкції переривання поліцейським відеозапису, ОСОБА_1 змінив свою позицію щодо цього огляду, суд позбавлений можливості виключити сумнів щодо існування провокації працівників поліції, спрямованої на схиляння останнього до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння під час цієї перерви відеозапису, а тому суд не може прийняти протокол про вчинення адміністративного правопорушення та відеозапис як допустимий доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
На підставі викладеного, оскільки рішення ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з високою долею імовірності (за відсутності доказів спростування цього) спровоковано саме внаслідок дій поліцейського, така відмова не може вважатися порушенням п. 2.5 ПДР України, за такого його дії не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 130 КУПАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття адміністративного провадження.
Суд зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутні достатні, належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху за обставин, які викладені у протоколі, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.130,247, 280, 284-285 КУпАП, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С. В. Васільєв