Справа № 676/3724/26
Номер провадження 3/676/1144/26
25 травня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судового засідання Мельник Р.Р., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області протокол та матеріали справи, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя по АДРЕСА_1 , не працюючого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), за ст.173 КУпАП, -
До Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №136380 від 26 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , о 09:43 год. 26 квітня 2026 року по вул. Героїв Небесної Сотні, 42 в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, з ознаками алкогольного сп'яніння, образливо чіплявся до поліцейського Ільніцького А.І., на законну вимогу припинити адміністративне правопорушення не реагував, при цьому висловлювався в бік працівників поліції в грубій формі нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав, доказів того, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння поліцейськими не надано, нецензурно висловлювався на адресу поліцейських, через їх зухвалу поведінку та не правомірні дії та не законне затримання, просить закрити справу у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив обставини викладені в протоколі, дійсно затримував ОСОБА_1 в порядку адміністративного затримання, освідування на стан алкогольного сп'яніння затриманому не проводили.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №136380 від 26 квітня 2026 року та матеріали справи, не здобув достатньо доказів доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Так, ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокою суспільного життя, нормальних умов для праці та відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я через телефон; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її згідно з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, аналізуючи фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та докази, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
До адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП можуть бути притягнені особи за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вказані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не дають підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. А тому суд вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та котрі ґрунтуються виключно на припущеннях. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 173, 253, 280, 284, 287, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Я.І. Воєвідко