01.05.2026 Справа № 756/5380/24
Справа № 756/5380/24
1-р/756/2/26
01.05.2026 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про роз'яснення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №756/5380/24),
До Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про роз'яснення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №756/5380/24).
Обгрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_3 просить роз'яснити вирок Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 №756/5380/24 щодо нього в частині застосування до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме чи передбачає застосований запобіжний захід можливість внесення застави відповідно до ухвал суду від 09.05.2024 та 25.06.2024.
Учасники судового провадження, будучи повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились.
Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 подав до суду заяву, де просить проводити судовий розгляд за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленим, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
З огляду на викладене, вивчивши заяву про роз'яснення вироку, дослідивши матеріали кримінального провадження (справа №756/5380/24), суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового провадження, які не з'явилися, та приходить до наступного висновку.
Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Згідно зі ст. 380 КПК України в разі, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
За змістом зазначеної норми процесуального закону, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю неоднакового тлумачення висновків суду, як для учасників судового провадження, так і для осіб, які будуть його виконувати.
Тобто роз'ясненням судового рішення є виклад судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі у частині, на яку звернено увагу в заяві учасника судового провадження або органу його виконання, і розуміння або виконання якої викликає труднощі, але без внесення змін до судового рішення.
З огляду на викладене, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснюючи постанову чи ухвалу, суд не вправі змінювати їх зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення (такі висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 31.01.2020 по справі №456/653/18 та від 16.09.2020 по справі №288/1509/18).
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для виконання рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 року у справі № 814/907/16.
Вирішуючи питання, порушені ОСОБА_3 , суд вважає, що резолютивна частина вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №756/5380/24) викладена повно і зрозуміло, не викликає труднощів у розумінні та не припускає кілька варіантів тлумачення.
До того ж, вказані питання вже були предметом оцінки Київського апеляційного суду в ухвалі від 06.01.2026 під час апеляційного перегляду вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №756/5380/24).
За таких обставин, заява ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №756/5380/24) задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 107, 380, 392, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про роз'яснення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №756/5380/24), - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1