Справа № 947/21557/26
Провадження № 2/947/5154/26
25.05.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділу спільної сумісної власності подружжя,
22.05.2026 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділу спільної сумісної власності подружжя, в якій позивач просить суд:
- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 80,8 кв.м., з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- поділити спільне сумісне майно подружжя, шляхом визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по частці за кожним об'єкту нерухомого майна - житлового будинку, загальною площею 80,8 кв.м., з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.
Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Вимоги до позовної заяви встановлені у тому числі статтею 175 ЦПК України.
Пунктом 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України врегульовано, що позовна заява повинна містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Поряд з цим, як вбачається позивачем в порушення зазначених приписів процесуального законодавства не зазначено повних відомостей щодо ім'я позивача та відповідача, а саме не визначено по батькові сторін по справі.
За наслідком чого, позивачеві необхідно зазначити у позовній заяві повні відомості щодо ім'я сторін по справі: позивача та відповідача, які є фізичними особами, а саме: їх прізвище, ім'я та по батькові.
Також, відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Як вбачається, позивачем у позові заявлено дві вимоги: одну вимогу немайнового характеру про визнання майна спільною сумісною власністю сторін по справі та вимогу майнового характеру про поділ майна шляхом визнання права власності за кожним з подружжя на частку у нерухомому майні.
Однак, приймаючи заявлення у позові вимоги майнового характеру, позивачем не визначено у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати ринковій вартості спірного об'єкту нерухомого майна станом на день звернення до суду з цим позовом, а саме ринковій вартості житлового будинку, загальною площею 80,8 кв.м., з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
За наслідком чого позивачеві необхідно визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати дійсній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірному об'єкту нерухомого майна станом на день звернення до суду з цим позовом, а саме ринковій вартості житлового будинку, загальною площею 80,8 кв.м., з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна.
Також, частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачкою до позову надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.
Перевіряючи сплату судового збору за пред'явленим позовом суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові заявлено дві вимоги: одну вимогу немайнового характеру про визнання майна спільною сумісною власністю сторін по справі та вимогу майнового характеру про поділ майна шляхом визнання права власності за кожним з подружжя на частку у нерухомому майні.
За наслідком чого, суд зазначає, що ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
Отже, за пред'явлення фізичною особою позовної заяви підлягає сплаті судовий збір за вимогою майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн., а за вимогою немайнового характеру в сумі 1331,20 грн.
У зв'язку з чим, судом встановлено, що сплачений позивачкою судовий збір за пред'явленим позовом охоплює лише сплату судового збору за пред'явленим позовом за вимогою немайнового характеру, доказів на підтвердження сплати судового збору за вимогою майнового характеру, до суду не надано.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зазначене положення кореспондується у ч.2 ст. 176 ЦПК України, якою передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
За наслідком чого позивачеві, враховуючи сплачений позивачкою судовий збір в сумі 1331,20 грн. за квитанцією №2502-0117-6415-9854 від 17.05.2026 року в якості сплати судового збору за вимогою немайнового характеру, додатково необхідно:
- у разі належного визначення ціни позову, у вищевказаний визначений судом спосіб (яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірному об'єкту нерухомого майна - житловому будинку, загальною площею 80,8 кв.м., з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 16, з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна), позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої загальної ціни позову, але не менше 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн.;
- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об'єкту нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі, в сумі 16640,00 грн.; у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження плати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 16640,00 грн.;
- одночасно суд зазначає, що у разі сплати судового збору виходячи зі встановленої судом ціни позову, у разі встановлення під час розгляду справи дійсної вартості майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат.
Роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до суду, в рамках усунення недоліків пред'явленого первісного позову на виконання даної ухвали суду, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати також їх копії у відповідності до кількості інших учасників справи.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділу спільної сумісної власності подружжя, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 43, 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділу спільної сумісної власності подружжя - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.