Справа № 947/42475/25
Провадження № 2/947/751/26
15.05.2026 року
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
встановив :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому, просив у порядку поділу майна подружжя визнати право власності за ним на частину житлового будинку, загальною площею 150,7 кв.м, житловою площею 82,6 кв.м, що збудований під час шлюбу на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про власності від 23 липня 2012 року виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради серії НОМЕР_1 .
Позивач вмотивував позов тим,01 червня 2002 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу від 01 червня 2002 року, зроблено актовий запис № 184.
Під час шлюбу 10 березня 2004 року Відповідач отримала у дар земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .
На зазначеній ділянці подружжя спільно збудувало житловий будинок, який було введено в експлуатацію у 2012 році. Будинок було зведено за спільні кошти подружжя, але зареєстровано право власності лише на ім'я відповідача.
У зв'язку з недосягненням згоди щодо поділу спільного майна позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач до суду не з'явилась, до суду повернувся конвер з відміткою "адресат відсутній".
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01 червня 2002 року.
Під час шлюбу 10 березня 2004 року Відповідач отримала у дар земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .
На зазначеній ділянці подружжя спільно збудувало житловий будинок, який було введено в експлуатацію у 2012 році. Будинок було зведено за спільні кошти подружжя, але зареєстровано право власності лише на ім'я відповідача.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте у результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Згідно ст.334ч.4 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 69 цього Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частинами першою, п'ятоюстатті 70СК України визначено, щоу разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72 СК Українитастаттею 372 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.81ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, доводи позивача суд знаходить обґрунтованими, оскільки його право, передбачене ст.70 ч.1 СК України, презюмується, і вважає за необхідне захистити це право, визнавши житловий будинок, загальною площею 150,7 кв.м, житловою площею 82,6 кв.м, що збудований під час шлюбу на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 спільним майном подружжя.
Як зазначено ч.1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина і чоловік не домовились між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11 ( далі Постанова), встановлено ,що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.
Зі змісту п.п. 23,24 Постанови вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.30 Постанови рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 Сімейного кодексу України.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на частину житлового будинку, загальною площею 150,7 кв.м., житловою площею 82,6 кв.м., що збудований під час шлюбу, на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Я. В. Бескровний