Справа № 947/37784/25
Провадження № 2-п/947/18/26
21.05.2026
Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді Луняченка В.О.,
при секретарі Макаренко Г.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення від 20.12.2025 року у цивільної справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
Заходами електронного суду, ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 20.12.2025 року у справі №947/37784/25 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким з неї стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором без номеру від 26.07.2017 року у розмірі 200559,26 гривень та судових витрат вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 08.0.26 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20.12.25 року у справі №947/37784/25 залишено без руху та надано відповідний строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29.01.2026 , після усунення недоліків заява прийнята до розгляду та призначено розгляд у судовому засіданні 17.02.2026 року.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2025 року задоволені позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 народження на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.07.2017 станом на 4.10.2025 року у сумі 200 559,26 грн. і судові витрати 2422,40 грн.
З матеріалів справи вбачається що відповідачка викликалась до судового засідання за адресою зареєстрованого місця проживання ,однак повістка повернулась із зазначенням що адресат відсутній, що у відповідності до вимог цивільного процесу вважається належним повідомленням.
Через систему «Електронний суд» 05.01.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення , яка обгрунтована тим, що відповідачка не була належним чином повідомлена про наявність судового провадження та має істотні заперечення проти позову так як не згодна із розрахунком заборгованості, відсутності оригіналів доказів, суд не перевірив сплив строку позовної давності та правильність нарахування процентів за користування кредитом.
Ухвалою від 08.01.2026 суд залишив заяву без руху та після усунення недоліків 29.01.2026 заява прийнята до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні 17.02.2026.
У судовому засіданні заявниця (відповідачка ) просила суд надати їй додатковий час для звернення за юридичною допомогою та надання доказів які мають істотне значення по справі, внаслідок чого розгляд заяви відкладено на 25.03.2026.
23.03.2023, через систему «Електронний суд» від заявника надійшло клопотання про відкладення розгляду її заяви у звязку із тим що розглядається питання щодо безоплатної юридичної допомоги, і судом вказане клопотання було задоволено із відкладенням розгляду заяви про перегляд заочного рішення на 21.05.2026.
05.05.2026 через систему «Електронний суд» від заявниці подана клопотання про відкладення розгляду справи так як її заява про надання безоплатної правової допомоги була повернута без розгляду і їй необхідно час для отримання правової допомоги.
Від представника позивача надана заява із запереченнями проти задоволення заяви і проханням розглядати це питання без участі представника.
Заява обгрунтовані тим, що заявник є матір'ю відповідача, який захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України зник безвісті 25 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання , про що свідчать копія сповіщення сім'ї та витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Законодавець визначив термін розгляду такої заяви у 15 денний строк з дня її надходження.
Частина перша статті 287 ЦПК України визначає що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином судом було надано більш ніж достатньо часу заявнику на належну підготовку до розгляду заяви але заявник протягом більш ніж трьох місяців не було вирішене питання із отриманням правової допомоги та наданням додаткових доказів.
Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, одним з критеріїв якого є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору.
Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (див. Avotins проти Латвії) [GC], №17502/07, § 119, ЄСПЛ 2016, і Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33, серія A, № 274).
Таким чином вимоги цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторони судом, під час розгляду справи а також при розгляду заяви про перегляд заочного рішення були виконані, а посилання про зміну місця проживання без доказів того що даний факт було доведено іншої стороні кредитного договору , не свідчать про порушення прав щодо належного виклику до суду.
Частина четверта статті 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( у тому числі факту не проживання особи за місцем зареєстрованої адреси).
Таки чином , у даному випадку, на думку суду відсутні визначені у ст. 232 ЦПК України умови скасування заочного рішення ( поважні причини неявки та не подання заяв по суті справи та доказів при розгляді справи ) .
Інші , заявлені у заяві про перегляд заочного рішення, підстави, фактично, стосуються незгоди із прийнятим рішенням та необхідності переоцінки тих доказів яки врахував суд при розгляд справи, що у відповідності до загальних положень ст. 232 та 367 ЦПК України віднесено законодавцем до повноважень апеляційного суду а не встановлено як підстава для перегляду заочного рішення.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 260, 284, 285, 287,353,354 ЦПК України,
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення від 20.12.2025 року у цивільної справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договором без номеру від 26.07.2017 року.
Повний текст ухвали складено 21.05.2026.
Залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення означає що зазначене заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В. О. Луняченко