Справа № 405/6572/25
провадження № 1-кс/405/1612/26
25.05.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 23.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000441 за підозрою ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про арешт майна,
встановив:
до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна, яке належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання про арешт майна слідчий обґрунтовує тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
З метою забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та з метою уникнення відчуження названого у клопотанні майна, слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, до клопотання додав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність на задоволенні клопотання наполягав.
Оскільки майно, яке слідчий просить піддати арешту не було тимчасово вилучено, тому з метою з метою забезпечення арешту майна розгляд клопотання здійснюється без повідомлення підозрюваного, що узгоджується з ч. 2 ст. 172 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про арешт майна, дослідивши матеріали, які надані слідчим в обґрунтування клопотання про арешт майна, врахувавши письмову позицію слідчого, дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000441 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
11.12.2025 слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України.
Постановою слідчого від 12.05.2026 залучено Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області в якості потерпілого у кримінальному провадженні.
Представником потерпілого - селищним головою Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області подано цивільний позов у кримінальному провадженні про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у розмірі 2 303 606,42 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол огляду місця події від 29.07.2025, від 03.10.2025, від 10.10.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 08.10.2025, протокол про результати контролю за вчинення злочину у формі контрольованої закупки від 26.09.2025, протокол контрольованої закупки від 26.09.2025, висновок експерта від 17.10.2025 №800-25-27 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, висновок експерта від 05.12.2025 №1009-25-27 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, протокол обшуку від 11.12.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 , протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - візуальне спостереження за особою від 21.10.2025 відносно ОСОБА_4 , в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2026 №477301922 ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, розмір частки 1/2, належить: нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 .
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Під час вирішення питання про накладення арешту на зазначений в клопотанні автомобіль, слідчим суддею встановлено, що підозра про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України є обґрунтованою, а характер вчиненого злочину відповідає тому ступеню тяжкості, що є підставою для застосування у Кримінальному провадженні арешту майна, дійшов висновку, що існує ризик відчуження майна на користь третіх осіб з метою уникнення підозрюваним виконання покарання, яке йому загрожує у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а також дійшов висновку, що застосування арешту майна відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке належить підозрювану.
За наведених підстав клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 170-173, 369-372 КПК України,
постановив:
клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на 1/2 частину нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороню розпорядження цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасований в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.
Копію ухвали, негайно після її постановлення, направити ініціатору клопотання.
Ухвала може бути оскарження безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8