Справа № 404/2286/21
Номер провадження 1-в/404/45/26
25 травня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про виключення частини майна з конфіскації як такого, що належить третій особі та визначення права власності на частки зазначеного майна у кримінальному провадженні №42020120000000201 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_4 ,
заявника ОСОБА_3 ,
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 листопада 2022 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
01.05.2025 року до Фортечного районного суду м. Кропивницького звернулась представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 із клопотанням про виключення з конфіскації 1/2 частки майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме автомобіля марки «LEXUS GX 470», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепа «WESTFALIA MODEL 120881», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та квартири по АДРЕСА_1 . Крім того, представник просить визнати за ОСОБА_3 право власності на частку зазначеного майна як за добросовісним співвласником, який не є засудженим у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що вказане майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а фактично придбане за кошти, отримані ОСОБА_3 від продажу квартири, успадкованої нею після смерті матері, у зв'язку з чим конфіскація зазначеного майна порушує її права.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку та положення кримінального процесуального закону не наділяють суд повноваженнями вирішувати у порядку виконання вироку спори про право власності, встановлювати правовий режим майна чи визначати частки співвласників у спільній сумісній власності подружжя.
Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 331/8757/14-ц (провадження № 61-20010св18) зазначив, що для визначення правового режиму майна як спільної сумісної власності подружжя підлягають встановленню, зокрема, джерело набуття майна та кошти, за які таке майно було придбане. Встановлення таких обставин потребує дослідження доказів у межах цивільного спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 вказала, що питання поділу спільного сумісного майна подружжя та визначення часток співвласників вирішуються за правилами цивільного судочинства.
Згідно з постановою Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 03.03.2026 року, з врахуванням того, що транспортний засіб є неподільною річчю у розумінні ст. 183 Цивільного кодексу України, то другий з подружжя, вправі ініціювати провадження у порядку цивільного судочинства для визначення та відшкодування грошової вартості своєї частки у спільній сумісній власності на транспортний засіб у тому разі, якщо він не знав і не міг знати про його незаконне використання (ч. 9 ст. 100 КПК України). У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2026 року у справі №669/338/24 було сформульовано правовий висновок, згідно з яким відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України майно, що перебуває у спільній власності, підлягає спеціальній конфіскації, якщо співвласник, який є правопорушником, використав його як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення.
Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально-караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях.
Відповідно до постанови Верховного Суду Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.10.2022 року, сторона захисту не надала суду докази, які б вказували, що під час конфіскації було вилучено майно, яке не належить засудженому, а спори щодо виділення частки майна із спільної сумісної власності вирішуються у інший спосіб, при цьому в межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток. Відповідно до частини 12 статті 100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства. Підставою для виділення частки майна в праві спільної сумісної власності має бути вимога співвласника такого майна або державного чи приватного виконавця.
Крім того, спір щодо належності майна, визначення часток у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності є приватноправовим спором, який не може бути вирішений у порядку виконання вироку у кримінальному провадженні.
Суд враховує, що заявлене захисником клопотання фактично спрямоване на встановлення права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку спірного майна та визначення правового режиму цього майна як спільної сумісної власності подружжя. Однак такі вимоги пов'язані з наявністю спору про право цивільне та підлягають вирішенню виключно у порядку цивільного судочинства, а не під час виконання вироку суду у кримінальному провадженні.
При цьому суд згідно з положеннями ст.60 Сімейного кодексу України при визначенні права спільної сумісної власності подружжя на майно повинен встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й те, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Вказані юридичні факти підлягають встановленню за визначеною законом процедурою в порядку цивільного судочинства, що не передбачено положеннями КПК України (ст.63 СК України).
Матеріали клопотання не містять належних доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували виключне право власності заявниці на відповідну частку майна або неможливість звернення конфіскації на вказане майно та вирішення питань, ініційованих в ньому відповідно до положень п.14 ч.1 ст.537 КПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Керуючись ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про виключення частини майна з конфіскації як такого, що належить третій особі та визначення права власності на частки зазначеного майна у кримінальному провадженні №42020120000000201- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м. Кропивницького протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Фортечного районного суду
м.Кропивницького ОСОБА_1