Справа № 385/111/26
Провадження 2-з/385/6/26
25.05.2026 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складіголовуючого судді Венгрина М. В., розглянувши заяву представника позивачкиСирбу ОСОБА_1 - адвокатаМелєзгінова Ю. В. про забезпечення позову,
в провадженні суду перебуває дана цивільна справа на стадії підготовчого провадження.
21.05.2026 до суду надійшла заява від представника позивачки - адвоката Мелєзгінова Ю. В. про забезпечення позову, в якій він просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на відкриті відповідачем ОСОБА_2 рахунки в АТ КБ “Приватбанк» НОМЕР_1 за номером картки НОМЕР_2 , на якому знаходяться 17109,86 грн та на рахунок НОМЕР_3 за номером картки НОМЕР_4 , на якому знаходиться 163697,34 грн, що в загальному складає 180807,20 грн.
В обґрунтування покликався на те, що з витребуваної судом інформації встановлено, що станом на 05.03.2026 у відповідача по справі - ОСОБА_2 відкриті в АТ КБ “Приватбанк» два рахунки, на яких наявні кошти 17109,86 грн та 163697,34 грн. В телефонному режимі відповідач повідомив позивачку про те, що продає все майно та виїжджає до республіки Молдова, зніме всі кошти з рахунків. Вказані кошти також є спільним майном подружжя. Судом в цій справі вже застосовано захід забезпечення позову - заборонено відчуження автомобіля Форд Фокус, номерний знак НОМЕР_5 . Тому просить суд застосувати заходи забезпечення позову - накласти арешт на банківські рахунки відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Слід вказати, що 22.05.2026 суддя Венгрин М. В. приймав участь в тренінгу для суддів, що проводився НШСУ.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до такого висновку.
У відповідності до положеньст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно доч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Упостанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову'вказано, що забезпечення позовуце сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У пункті 4 цієїпостанови Верховний суд Українизазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засібце запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен враховувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.
Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
Таким чином, як встановлює ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 ЦПК України.
Заявник в заяві про забезпечення позову покликається на п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Регламентований цією нормою спосіб забезпечення позову полягає в накладенні арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Водночас заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на відкриті відповідачем ОСОБА_2 рахунки в АТ КБ “Приватбанк».
Однаксам по собібанківський рахунокні майномні грошовими коштами не є. Це лише персональний електронний запис у банку для зберігання коштів та управління ними.
Таким чином заявник просить застосувати захід забезпечення позову, що не передбачений ст. 150 ЦПК України.
В зв'язку з цим в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Крім того слід звернути увагу заявника, що відповідно до частини четвертоїстатті 150 ЦПК Українине допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. При цьому з заяви не є зрозумілим вид рахунків та їх призначення (чи не є зарплатними, пенсійними, тощо).
Керуючись статтями 149-153,259,260,261,353 ЦПК України,
в задоволенні заяви про про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН