Справа № 185/5194/26
Провадження № 3/185/2487/26
20 травня 2026 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Самоткан Н.Г., розглянувши матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
З протоколу про військове адміністративне правопорушення вбачається, що 15 березня 2026 року, близько 17:00 год., сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем ЗСУ в умовах особливого періоду (воєнного стану) в супереч вимогам ЗУ «Про Статут Внутрішньої служби ЗСУ», та ЗУ «Про дисциплінарний статут ЗСУ» при переміщенні не прибув в розташування ВЧ НОМЕР_1 розташованому в АДРЕСА_2 . 17 березня 2026 року близько 16:00 год., сержант ОСОБА_1 , прибув після СЗЧ до розташування ВЧ НОМЕР_1 .
На думку працівників ВСП сержант ОСОБА_1 своїми діями вчинив військове адміністративне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП. (Протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНЛ № 0311 від 25 березня 2026 року).
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2026 року, матеріали справи про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП повернуто на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , для належного оформлення, в зв'язку з тим, що відповідальність за самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби, вчинені в умовах особливого періоду, передбачена ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а не ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, як зазначено у протоколі.
Після до оформлення надійшов до суду зазначений протокол з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до якого зазначають, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан, дія котрого неодноразово продовжувалася та який триває дотепер. На їх думку вони склали протокол відповідно до законодавста в межах ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Працівниками ВСП в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, суду були надані письмові докази, які були досліджені судом:
-Протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНЛ № 0311 від 25 березня 2026 року;
-Доповідь по факту самовільного залишення ВЧ НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_1 ;
-Доповідь про повернення з самовільно залишеної ВЧ НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 ;
-Заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі;
-Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14 березня 2026 року за № 85;
-Копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (витяг ДІЯ).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в ст.45 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст.251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. При цьому формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (ст. 279 КУпАП).
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зробив висновок, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також не з'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Частина 4 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за ті ж самі дії, однак містить кваліфікуючу ознаку складу адміністративного правопорушення, а саме вчинення цих дій в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Загальновідомим є той факт, що на території України діє особливий період, який розпочався з моменту видання виконувачем обов'язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 та який триває до теперішнього часу.
Разом з тим, з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан, дія котрого неодноразово продовжувалася та який триває дотепер.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В протоколі зазначено, що 15 березня 2026 року близько 17:00 год., сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем ЗСУ в умовах особливого періоду (воєнного стану) при переміщенні не прибув в розташування ВЧ НОМЕР_1 розташованому в АДРЕСА_2 . 17 березня 2026 року близько 16:00 год. сержант ОСОБА_1 прибув після СЗЧ до розташування ВЧ НОМЕР_1 .
Отже, із змісту та аналізу норм ч.1-ч.4 ст. 172-11 КУпАП логічно та послідовно слідує, що у період дії воєнного стану, самовільне залишення військової частини не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-11 КУпАП, за якою відповідальність наступає лише у мирний період часу, оскільки самовільне залишення військової частини у період дії особливого періоду тягне за собою відповідальність за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Отже, за наявності кваліфікуючої ознаки вчинення правопорушення в умовах дії воєнного стану, відповідальність особи за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП виключається, разом з тим, на день розгляду справи Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Керуючись ст. 172-11, 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк.
Суддя Н. Г. Самоткан