25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 643/6536/26
провадження № 51-1825 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу підозрюваної ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2026 року про продовження строку тримання під вартою.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2026 року задоволено частково клопотання слідчого, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 діб, а саме до 01 червня 2026 року. Постановлено зменшити розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме до 998 400 грн.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга підозрюваної ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді, у якій вона просить змінити обраний їй запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Мотиви Суду
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 129 Конституції України).
За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.
Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Положеннями ч. 4 ст. 424 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Підозрювана ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді про продовження тримання під вартою, яка не переглядалась у апеляційному порядку, та з урахуванням положень кримінального процесуального закону в будь-якому випадку не може бути предметом розгляду касаційного суду.
Натомість таке рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому КПК України.
Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні.
Слід також зауважити, що порядок оскарження ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2026 року про продовження строку тримання під вартою роз'яснено безпосередньо в цьому судовому рішенні.
Колегія суддів звертає увагу, що для отримання професійної правничої допомоги, консультацій з правових питань, роз'яснення законодавства, скаржник вправі звернутися до відповідних фахівців чи юридичних осіб приватного права або суб'єктів надання безоплатної правничої допомоги у випадках та порядку, визначених Законом України від 02 червня 2011 року N? 3460-VI «Про безоплатну правничу допомогу».
Ураховуючи те, що ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
З цих підстав та, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив:
Відмовити підозрюваній ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2026 року про продовження строку тримання під вартою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3