25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 760/8555/25
провадження № 51- 1954 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року,
встановив:
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року
ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК) і призначено їй покарання у виді штрафу за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК в розмірі 3400 грн, за ч. 4 ст. 358 КК у розмірі 510,00 грн.На підставі ч. 1 ст. 70 КК, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Засуджена ОСОБА_4 звернулась до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК в касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або про відмову в застосуванні заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду у апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 424 КПК вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року не переглядався в апеляційному порядку, оскарженню підлягає лише ухвала Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з пунктами 4 і 5 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджена не навела конкретних доводів, з посиланнями на статті закону, які саме порушення допустив суд апеляційної інстанції, постановляючи судове рішення стосовно неї та як вони вплинули на законність і обґрунтованість постановленого судового рішення.
Крім того, засудженій у касаційній скарзі необхідно зазначити вимоги до суду касаційної інстанції, які повинні відповідати змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції. Цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Натомість, ОСОБА_4 у своїй скарзі просить скасувати вирок та ухвалу стосовно неї і закрити кримінальне провадження або призначити новий апеляційний розгляд. Таким чином, вимоги засудженої не конкретизовані та сформульовані без урахування положень ст. 436 КПК.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувались з положеннями ст. 436 цього Кодексу, також перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, залишити без руху і встановити їй строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3