25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 991/12587/25
провадження № 51 - 1513 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2025 року повернуто ОСОБА_4 його скаргу на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2025 року та закрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушується питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до ст. 424 ч. 4 КПК України ухвала слідчого судді не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, при цьому оскарженню в касаційному порядку підлягає ухвала апеляційного суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427
КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про незаконність та необґрунтованість ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2026 року, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 412 цього Кодексу з урахуванням того, що цією ухвалою йому відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження та закрито апеляційне провадження.
Згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Також у поданій скарзі ОСОБА_4 не зазначає в чому полягає незаконність вказаної ухвали в частині розгляду його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження,в чому полягали поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження та які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну ОСОБА_4 без руху.
Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3