25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 932/12619/24
провадження № 51-1945ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Цей перелік є вичерпним.
Верховний Суд звертає увагу, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судом під час ухвалення судового рішення, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Водночас засуджений, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не бере до уваги, що згідно зі статтями 433, 438 КПК ці питання не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім цього, у касаційній скарзі ОСОБА_4 , оскаржуючи судові рішення, не конкретизує, яким чином допущені порушення могли вплинути на законність прийнятих рішень, оскільки згідно з ч. 1 ст. 412 КПК такими є лише порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Звертаючи увагу на неналежний розгляд доказів, які на думку скаржника є очевидно недопустимими, останній не конкретизує в чому проявлявся зазначений неналежний розгляд та чому вони є недопустимими.
Посилаючись на порушення законодавства під час отримання доказів винуватості, ОСОБА_4 на обґрунтування вказаних доводів належних аргументів не наводить.
Зазначаючи про службове підроблення матеріалів справи, касатор не конкретизує в чому саме це полягало.
Вказуючипро допущені порушення судом першої інстанції, не вказує, які його доводи не відображенні у рішенні, на які з них не надана відповідь, які обставини ним не були враховані та як вони впливають на обґрунтованість та мотивованість прийнятих рішень.
Стверджуючи, що місцевий суд ігнорував клопотання та позицію сторони захисту не конкретизує, що це за клопотання, яку саме позицію і як це вплинуло на законність прийнятих рішень.
Також, скаржник не обґрунтував, які його звернення було проігноровано апеляційним судом.
Крім того, засуджений не наводить підстав для беззаперечного скасування вироку місцевого суду згідно вимог ст. 415 КПК.
У зв'язку із вищевикладеним за наявності підстав, скаржнику потрібно подати касаційну скаргу в новій редакції, взявши до уваги зазначене у цьому рішенні.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року щодо нього залишити без руху та надати скаржнику 15 днів для усунення виявлених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3